А я від роду- син природи,
В мені свободи дух живе.
Люблю село, і цим я гордий
Ніхто звідціль не відірве.
О.Зеленько
Степанки! Мальовниче село на славній Черкащині, багате на добрих працьовитих людей та чудову природу. Тут народився український письменник-поет Микола Негода - автор відомої пісні «Степом, степом», письменник і журналіст Олександр Зеленько. Саме про останнього з них, може, менше відомого для широкого кола читачів, але такого, що вніс помітний вклад у нашу духовну скарбницю, у нашу історію йшла мова під час краєзнавчої години «Будити словом кожну душу», яка відбулась 10 липня у Степанківській сільській бібліотеці у переддень 75-тої річниці від дня народження поета-земляка.
На захід запрошено односельчанина-поета, автора збірки поезій «Земле рідна моя» Миколу Мусієнка. Миколі Івановичу пощастило товаришувати і спілкуватися з Олександром Зеленько, переймати поетичний досвід, про що й розповів у своєму виступі, а ще поділився віршованими рядками, присвяченими учителю і наставнику.
На зустріч завітав один із внуків Олександра Борисовича - Сергій Зеленько. Із розповіді хлопчини дізнались, що дід змалечку учив малого любити свій рідний край, шанувати батьків, рідну культуру. Сергій багато часу проводив з дідусем на пасіці, де засівалися зерна правди, добра і любові в юну душу.
Присутні ознайомилися із життям та творчістю Олександра Зеленька та викладкою літератури «Жаринка в серці поета Зеленька». Презентовано нову збірку поезій «Як узути зайчика».
Працював письменник у традиційній манері реалізму. Чимало в його доробку віршів, через які автор ділиться роздумами про вірність рідній землі, батьківській хаті, про покликання людини. Є справжні шедеври лірики, які беруть за душу і своєю музикальністю, і меланхолійним настроєм, і стриманим сумом, і висотою, чистотою найрадіснішого з усіх почуттів - почуття кохання. А ще поезія Олександра Зеленька багатьма своїми гранями дихає козаччиною, Чигирином, історією - бунтівною, визвольною.
Можна довго аналізувати вірші поета-земляка, говорити про мовну палітру його творчості, заздрити автору, який здатний на високе людське почуття - любити рідну землю, свою батьківщину, свій родовід. Поринувши у творчий світ поета, не зчулися, як зустріч підійшла до завершення.
По закінченню учасники заходу поклали квіти на могилу видатного земляка.
Гадаю, кожен з присутніх після цієї зустрічі переосмислить цінність життя, збереже у серці доброту, людяність, повагу до ближнього, до рідного краю, почуття гордості за митців нашої місцевості.
Альона Недуха,
завідувач бібліотекою с. Степанки