9 січня бібліотекарем Тубільцівської сільської бібліотеки в приміщені сільської ради була проведена літературна година, присвячена «витязю української поезії» Василю Симоненку,  якому в цьому році виповнилося б 80 років від дня народження.
    Перегортаючи сторінки життя та творчості поета присутні дізнались нові факти про В. Симоненка, відкрили його для себе не лише, як літератора, журналіста, а і як Людину. Під час заходу прозвучали вірші присвячені матері: «Лист», «Матері» з яких видно якою сильною є синівська любов. Своїй майбутній дружині Людмилі він присвятив не один твір – прозвучали – «Вона прийшла» та «Ображайся на мене як хочеш», у тому числі цитати з листів поета до майбутньої дружини, які засвідчують щирість почуттів поета. Поезія Василя Симоненка надовго западає в душу. Вона самобутня, мудра і прониклива, вона іде від самого серця поета. Кому не байдужа доля українського народу, того не може вона хвилювати. Насамперед це відноситься до віршів в яких висловлюється незрадлива любов до України, це: «Я закоханий палко без міри», «Україно! Ти для мене диво», «Лебеді материнства», «Де зараз ви, кати мого народу?»
    У кожного народу є свій життєвий шлях. Симоненкова дорога важка, трагічна і на жаль коротка, але вражає життєрадісність, яка не покидала поета ні на мить. Незважаючи ні на, що він продовжував любити життя, був жадібний до нього, поспішав жити, любити це видно з творів «Ти знаєш, що ти – людина?», «Скільки б не судилося страждати», «Я тут один, мов у чужому краї». З творів поета ми бачимо, що Симоненко ніколи не боявся у вічі казати правду, боротися за справедливість. Його назвали «Шевченком нової доби», але як ми бачимо і в наші дні поезія Симоненка залишається актуальною.

Завідувач бібліотекою с. Тубільці
Т. І. Шацька