«Чорнобиль: трагедія, подвиг, пам’ять»

Чорнобиля гіркий полин
На серце ліг незримо й тяжко,
І плине над землею дзвін
Із тихим стогоном протяжно.
То дзвонять дзвони не Хатині,
Де слід лишила свій війна,
Це стогнуть землі України,
Де мирний атом не мина.

Наслідки вибуху четвертого реактора Чорнобильської атомної, які сколихнули весь світ в сільській бібліотеці села Дубіївка провели бесіду – діалог: «Чорнобиль: трагедія, подвиг, пам’ять».
    На заході прозвучали слова, які змусили нинішнє покоління уболівати за минуле своєї держави, що буде протистояти злу, насильству, несправедливості та руйнуванню навколишнього світу, виховувати почуття сприймання чужого болю як свого, повагу до людей, які віддали своє життя в ім’я майбутнього життя людства, прищеплювати любов до рідного краю, почуття відповідальності за благополуччя нашої держави.
     Проходять роки після аварії на ЧАЕС. А біль не вщухає, тривога не покидає людей, пов’язаних зі скорботним часом ядерного апокаліпсису. Чорнобильська біда надовго залишиться в нашій пам’яті. Ще довго ми будемо відчувати на собі її наслідки, ще довго чутимемо її дзвони. Вони лунатимуть за тими, кого вже немає, кого не стане завтра, хто заплатив за чиюсь помилку своїм здоров’ям, життям. «Мирний атом» став для України і прилеглих земель гірше війни. Збитки від аварії на ЧАЕС доведеться відшкодувати ще дуже довго...
     Доземно схиляємося в подяці перед ліквідаторами цієї страшної аварії. Перед живими. Перед пам’яттю до часу померлих від радіаційного смерчу.

Завідувач сільської бібліотеки
Григоренко Оксана