Где скачать Joomla? На JooMix.org

Віртуальні виставки

Зміст статті

УПА: у вирі боротьби 

(до 75- річчя з часу утворення Української Повстанської Армії (УПА))

У 1920 році на західно-українських землях, які відійшли до Польщі, було створено нелегальну Українську Військову Організацію (УВО) під керівництвом полковника Євгена Коновальця. УВО готувала нові бойові кадри та у підпіллі продовжувала боротьбу проти окупантів. Ланки організації активно діяли по всій Західній Україні. У 1929 році УВО перетворюється у військово-політичну партію під назвою Організація Українських Націоналістів (ОУН) під керівництвом того ж Є. Коновальця. Центром цієї організації стала Прага. ОУН посилила акти терору та саботажу проти польської окупаційної влади у Галичині та на Волині.

Під впливом жахливих подій у Центральній та Східній Україні 1930-х років, зокрема організованого більшовицькою партією голодомору, стався ідейний переворот у свідомості українського суспільства на Волині, Поліссі, Холмщині і Підляшші. У 1932 році під впливом колишніх вояків армії УНР на рівненському Поліссі було засновано революційну підпільну організацію «Українське Національне Відродження, керовану Тарасом Боровцем, уродженцем с. Бистричі на Березнівщині. Її метою була загально-просвітня акція серед населення, активна боротьба проти комуністичної партії та польської реакції, підготовка молоді у мілітарному дусі тощо.

З початком Другої Світової війни та з приходом на західно-українські землі Червоної армії (ЧА) у 1939 році легальні українські політичні партії та об'єднання самоліквідувалися. Продовжувала діяти лише ОУН.

Вже у перші дні більшовицької окупації розпочалися масові арешти української інтелігенції, робітників та селян – «ворогів народу». У 1939 році  із Західної України було вивезено більше як 1,5 мільйона чоловік. Багато українських патріотів рятувалося втечею на окуповану німцями територію Холмщини, Підляшшя, Грубешівщини. Зрозуміло, що в таких умовах населення західно-українських земель почало різко негативно ставитись до червоних «визволителів». Назрівав збройний спротив.

1 серпня 1940 року, використовуючи канали УПВ, для організації збройної підпільної сили «Поліська Січ» радянсько-німецький кордон перейшов Тарас Боровець. Перший її постій знаходився у м. Олевську Житомирської області. Основним завданням УПА «Поліська Січ» було утримання громадського порядку та очищення від залишків Червоної армії території у трикутнику Коростень – Пінськ – Мозир. Адже багнисто-лісові терени Полісся німецька армія обійшла, і вже коли Київ та Смоленськ були зайняті нею, то в Пінську, Мозирі, Сарнах та Коростені в укріпленнях «лінії Сталіна», спорудженої у передвоєнні роки вздовж радянсько-польського кордону, знаходилися значна кількість чекістів та солдатів ЧА. Вони жорстоко тероризували українське та білоруське населення за «зраду». Проте, до листопада 1941 року  Поліська улоговина була повністю очищена на від залишків більшовицьких військ. У цій акції, крім вояків «Поліської Січі», брали участь члени « Білоруської Самооборони».

Другий постій штабу «Поліської Січі», перейменованої з грудня 1941 року на Українську Повстанчу Армію, перебував у Людвиполі (нині с. Соснове Березнівського р-ну). З 20 липня 1943 року це військове формування виступало під назвою «Українська народна революційна армія».

У роки Другої Світової війни діяли також й інші українські військові формування:  Фронт Української Революції командира Яворенка, військові відділи ОУП А. Мельника та ОУП С. Бандери, Українська Народна Самооборона (у Галичині).

Перші відділи УПА було організовано  С. Качинським – «Остапом», військовим референтом Крайового Проводу ОУП (б) у жовтні 1942 року  на Костопільщині. Перший бій з гітлерівцями провів відділ під командування Г. Перегійняка – «Довбешки»,  «Коробки» 7 лютого 1943  року за смт. Володимерець. Потім були бої з німцями біля Висоцька (22 лютого 1943року), у якому загинув «Коробка», і бій за склад зброї в Оржеві під Рівним, який був останнім для Остапа  (11 березня 1943 року). У лютому 1943 року, крім вказаних відділів, на території Волині та Полісся діють нові сотні. У березні 1943 року до УПА переходить багато станиць української допоміжної поліції, через що згадані сотні перетворюються на курені. Утворюються й нові сотні та курені, які входять до складу УПА-Північ, головним командиром якої стає Д. Клячківський («Клим Савур»).

У березні-квітні 1943 року  у с. Антонівцях Кременецького повіту було також організовано загін командира «Хрона» (М. Педведського), підпорядкований ОУП полковника А. Мельника. Кадри цього формування рекрутувалися з Кременецького та Дубнівського повітів. Початковою акцією відділу було звільнення в'язнів з тюрми м. Дубно, а перший бій з німецькою жандармерією відбувся в Білогородському лісі.

Існувало ще кілька мельниківських загонів: один – на Чернігівщині, інший – у південній Кременеччині (командира «Блакитного»), на Володимирщині – відділ поручника «Білого», а на Рівненщині – загін поручника О. Яценюка – «Волинця».

У другій половині 1943 року на Волинь стали прибувати більшовицькі партизанські формування під командуванням Ковпака, Федорова, Бегми, Сабурова та інші.  Активізували свою діяльність і прорадянські польські партизанські формування під командуванням Сатановського, Кумицького, Собесяка,  пролондонська Армія Крайова.

Особливо важким для УПА видалося літо 1943 року,  коли їй доводилося вести нерівні бої з німцями і з перерахованими вище більшовицькими формуваннями. У цих, здавалося б протилежних за своїми поглядами, збройних формувань мета була єдина - розгромити загони УПА.

У червні-вересні 1943 року  під командуванням генерала німецької поліції фон де Баха (Б. Залевського) для знищення УПА було проведено операцію, в якій брало участь близько 10 тис. німецьких та польських поліцаїв і жандармів. Однак, вона не дала бажаних результатів незважаючи на те, що були задіяні бронетехніка та літаки. УПА виходила з важких боїв переможницею: моральний дух її  вояків був на значно вищому рівні, до того  ж  невелику допомогу українські вояки отримували від місцевого населення.

Велике значення для розгортання антибільшовицького та антигітлерівського руху мала Конференція поневолених народів Східної Європи та Азії, яка відбулася 20-21 листопада 1943 року  у  с. Будераж Здолбунівського р-ну на віддалі 50 км  від столиці  рейхскомісаріату «Україна» - м. Рівного. Виконуючи її рішення, загони УПА у 1943-1944 роках  розширили свою бойову діяльність і поза межі Волині. Так,  у червні 1943 року під назвою Українська Народна Самооборона перші загони почали утворюватись у Галичині та в Карпатах. Влітку того ж року один з відділів УПА з Волині вирушив у рейд на північно-східні українські землі, де провів кілька боїв з німцями та радянськими партизанами.

Навесні 1944 року відбулися перші великі збройні сутички УПА з військами НКВД, наприклад, неподалік с. Гурби тодішнього Мізоцького р-ну на Рівненщині. На початку 1946 року для ліквідації повстанського руху в західні області України було перекинуто регулярні частини радянської армії, прикордонні та внутрішні війська, посилені загонами МДБ з танками, артилерією та авіацією (за офіційними даними – 585 тис. чоловік). За шість місяців відбулося понад 1,5 тис. боїв, у яких втрати УПА склали 5000 вояків, а радянських військ – 15000.

Більшовицьким карателям не вдалося розгромити формування УПА. Вона продовжувала нерівну боротьбу, але після загибелі 5 березня 1950 року  Головнокомандувача генерала-хорунжого  Романа Шухевича УПА як єдина військова формація припинила своє існування. Проте, окремі боївки, що продовжували зберігати боєздатність, і надалі вели обмежені бойові дії і були ліквідовані лише наприкінці 1950-х років.

 kl_Українська Повстанська Армія. Історія нескорених / В. В’ятрович, Р. Грицьків, І. Дерев’яний, та ін. – Л.: Центр досліджень визвольного руху, 2007. – 352 с., іл.

Серед великої кількості літератури, присвяченої діяльності УПА, ця книга претендує на особливе місце: тут читач знайде структурований і лаконічний виклад історії повстанської боротьби. Видання проілюстроване великою кількістю унікальних фотографій, документами і свідченнями учасників. Специфіка кількарівневого тексту допоможе читачеві побачити цілісну картину повстанського руху, зрозуміти його місце і роль в українській та світовій історії.

 

_k_.png

 Патріляк І. К. Україна в роки другої світової війни: спроба нового 

концептуального погляду / І. К. Патріляк, М. А. Боровик. – Ніжин: Видавець ПП Лисенко М. М., 2010. – 590 с.

У книзі розглянуто найбільш суперечливі сторінки історії України періоду Другої світової війни. Велику увагу приділе

но висвітленню «української проблеми» напередодні і на початку світової війни, долі українських земель у 1939–1940 рр., участі українців у фінській кампанії, бойовим діям і причинам поразки Червоної армії в битві за Україну в 1941 році, окупаційному режиму нацистів та їхніх союзників в Україні, українському визвольному рухові, діяльності радянського підпілля і партизанів, взаєминам більшовицької влади і українського суспільства в роки війни.

klk.png

Руцький М. Вони виборювали волю України: історична повість / М. Руцький. – [2-ге вид., допов. та переробл.]. – Луцьк: ВАТ «Волинська обласна друкарня», 2009. – 564 с.

Книга розповідає про боротьбу Організації Українських Націоналістів та Української Повстанської Армії у 1930-1950 роках проти польсько-шовіністичних, німецько-фашистських та московсько-більшовицьких окупантів на території південної Волині (сьогодні це Рівненська й північ Хмельницької та Тернопільської областей) та участь родини автора у визвольних змаганнях за Українську державу.

ujuСпогади бійців УПА / ред. І. Лемко. – Львів: Апріорі, 2015. – 132 с.

У книзі висвітлено героїчну боротьбу бійців УПА з більшовицькими та німецькими загарбниками за незалежність українського народу. Тут спогади різних людей із різних повстанських теренів, що воювали і боролися в радах УПА, та ідея й мета в них була одна.

_l.pngДенишyк О. C. Бopoтьбa УПA пpoти нiмецькиx oкупaнтiв. Хpoнoлoгiя пoдiй У 2-х тoмaх. Т. l:  Boлинь. Piвне: ППДМ. 2008. – 448 c.

Дo книги увiйшли мaтеpiали досліджень, щo їх проводив автор пpoтягoм oстaннiх тpидцяти poкiв. Bикopистaнi аpxiвнi мaтеpiали, лiтеpaтypнi дaнi, спoгaди безпoсеpeднiх учасників пoдiй, oчевидцiв. Bикopистaнi деpевopити Hіла Хaсeвичa iз сеpiї «Boлинь в боротьбі».

kjl_l.png  Іщук О. Брати Бусли. Життя за Україну / О. Іщук, І. Марчук. – Львів: Вид-во «Літопис УПА», 2011. – 127 с.

Книга про відомих діячів ОУН на Волині Олександра та Якова Буслів на основі широкого кола джерел вперше подає детальну інформацію про їхній життєвий шлях та жертовний внесок на вівтар Вітчизни. За свою патріотичну діяльність брати Бусли переслідувалися і польською, німецькою і радянською окупаційними владами. Поляками вони були двічі заарештовані та засуджені до тривалих термінів ув’язнення, німці знищили Олександра у 1943 р., переслідували і ледь не арештували Якова, змусивши перейти його у підпілля. Яків Бусел, перебуваючи на посаді референта пропаганди Проводу ОУН, загинув у сутичці з представниками радянських карально-репресивних органів 1945 р. на Тернопільщині. Ця невеличка праця – спроба повернути світле ім’я братів Буслів українській національній пам’яті та історії.

klkb.png

Марчук І. Сотник УПА Петро Гудзоватий – «Очеретенко» / І. Марчук. – Львів, 2011. – 120 с.

Книга про командира УПА Петра Гудзоватого – «Очеретенка» та його побратимів є черговим виявом шани українським повстанцям, які жертовною боротьбою закладали підвалини сучасної держави. 

 

 dfdt.pngЛитвинчук Д. Від Горині до Колими: спогади / Д. Литвинчук. – Рівне: «Азалія», 1998. – 38 с. – (Серія «Реабілітовані історією»).

У книжці публікуються спогади Д. В. Литвинчука – активного учасника антифашистського руху опору, національно-визвольної боротьби 1942-1945 рр. у селах колишнього Тучинського району, довголітнього в'язня сталінських концтаборів.

 

 

_lio_l.pngШкляр В. Залишенець / Василь Шкляр. – Харків: Книжковий клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2010. – 384 с.

Їх називали бандитами, розбійниками, головорізами й навіть у прокльонах-анафемах забороняли згадувати їхні імена. Щоб вбити у пам`яті упокореної маси ту ідею, за яку повстанці жертвували свої молоді життя. Авжеж, вони стріляли, вішали, палили, нищили – але кого? На їхньому бойовому чорному прапорі напис: «Воля України або смерть». Вони не вийшли з лісу навіть тоді, коли навкруги запанувала чужа влада і вже не було надії на визволення. Вони –  залишенці – обрали собі смерть.

gfj.png

Романчук Л.  Місто карликів / Леся Романчук. – Тернопіль: Видавництво «Навчальна книга - Богдан», 2012. – 328 с.

Дивовижні, неймовірно інтригуючі події, що збурюють тихоплинність буття курортного містечка; чудернацькі переплетіння трагедійного минулого із почасти фарсовим сьогоденням; пристрасті, зачарування й розчарування, символи та реалії, магія непояснимого. А понад усім – містика, містика, містика... Усе це крізь призму почувань і одкровень головної героїні – лікаря Софії Зорич.

mnlik (1).pngБрати Капранови   Забудь-річка / Брати Капранови. – Київ: Нора-Друк, 2016. – 544 с. 

Троє молодих людей завдяки гримасі долі потрапляють на війну під одним іменем – Степан Шагута. Комсомолець воює у дивізії «Галичина», син офіцера УНР – у Червоній армії, а польський жовнір – в УПА. Багато років по тому випадково зустрічаються двоє їхніх нащадків і між ними спалахує кохання. Герої ведуть родинне історичне розслідування трьох доль, які переплуталися і стали фактично однією потрійною долею – долею українця у Другій світовій війні. Назва роману походить від старого язичницького символу – Забудь-річки, що розділяє світ живих та світ мертвих. Саме така Забудь-річка протікає між поколіннями у кожній українській родині. 

45365Подворняк М.  Вітер з Волині. Спогади / Михайло Подворняк. – Вінніпег: «Волинь», 1981. – 242 с.

«Вітер з Волині» - це книга споминів. У ній описується переживання автором долі Волині від початку Другої світової війни й окупації Західної України совєтськими, а згодом нацистськими тиранами. Тут нотуються епізоди жахливого поліційного терору українців з боку совєтського режиму, масового людовбивства, доконаного нацистами, короткої повстанської провесни, нечуваного братовбивства і повторного приходу большевицької влади 1944 року.

m_l.pngЗабужко О. Музей покинутих секретів: Роман. Вид. 2-е, доп. – К.: Факт, 2009. – 832 с.

 Роман Оксани Забужко, над яким письменниця працювала багато років, критики вже встигли назвати шедевром, а авторку порівняти з Достоєвським і Томасом Манном. Це – сучасний епос сучасної України: родинна сага трьох поколінь, події якої охоплюють період від 1940-х років до весни 2004-го. Велика література і жорстока правда – про владу минулого над майбутнім, про кохання і смерть, про споконвічну війну людини за право бути собою.

k_kj.png

Басараба В. Страшний суд / Василь Басараба. – Харків: «Клуб Сімейного Дозвілля», 2013. – 368 с.

Чи часто в цьому житті вдається зустріти справжнє кохання, одночасно глибоке та шалене? Чи легко його вберегти? Дівчина безтямно закохана у свого нареченого. Рідні збираються, аби благословити молодих на шлюб, але давні родинні таємниці можуть зруйнувати щастя. Несподівано з`ясовується, що дід дівчини заробив ордени не на фронті, а у каральному загоні НКВС. І серед його жертв були рідні нареченого улюбленої онуки...

nhj_l.png

Кокотюха А.  Чорний ліс  / Андрій Кокотюха. – Харків: «Клуб Сімейного Дозвілля», 2015. – 304 с.

Друга світова війна. Чорний ліс на Волині. Українцям довелося на смерть битися на трьох фронтах: із німцями, росіянами та поляками. Максиму Коломійцю – колишньому міліціонерові з Миргорода, зекові, радянському диверсанту – не так просто розібратися, хто ж є ворогом його народу. Він, передусім, прагне справедливості. На чий же бік він стане?


njk.pngГогун А.  Между Гитлером и Сталиным. Украинские повстанцы / А. Гогун. – Санкт-Петербург, «Нева», 2004. – 416 с.  

          В книге на основе архивных документов, интервью с участниками событий и иных источников рассказывается о деятельности Организации украинских националистов, создании и борьбе Украинской повстанческой армии. Освещается антипольская этническая чистка, межпартизанская война УПА с Армией Крайовой и коммунистическими отрядами. Немало внимания уделено и действиям советской стороны. Рассматриваются спецоперации по уничтожению или захвату руководителей ОУН и УПА: Евгения Коновальца, Дмитрия Клячковского, Романа Шухевича, Василия Кука, Льва Ребета и Степана Бандеры. Описываются и анти партизанские действия советских органов – от стандартных прочесываний лесов до орудовавших по селам «оборотней в косоворотках».

m_l_.png       Андреев А. Бандеровщина /  Александр Андреев. –  Москва: «Эксмо», 2005. – 304 с.

         В данном издании рассказывается о деятельности ОУН – Организации Украинских Националистов, с 1929 по 1959 год  руководимой Степаном Бандерой, дается его автобиография. В состав сборника вошли интересные исторические сведения об УПА – Украинской Повстанческой Армии, дана подробная биография ее лидера Романа Шухевича, представлены материалы о первом Проводнике ОУН – Евгении Коновальце. Отдельный раздел книги состоит из советских, немецких и украинских документов, которые раскрывают деятельность УПА с 1943 по 1953 год. Прилагаются семь теоретических работ С.А.Бандеры, «научно» обосновавшего распад Советского Союза еще в XX веке.

cfdfh.png

Кук В. УПА в запитаннях та відповідях Головного Командира  Василь Кук. – Львів: «Галицька видавнича спілка», 2007. – 78 с.

Остання книжка останнього Головного Командира УПА генерал-хорунжого Василя Кука виконує це завдання – останнє завдання, яке він встиг виконати за життя. У цій книжці він боротиметься за Україну і після своєї смерті, приходячи до читачів, і відповідаючи на запитання, які часом наївні, часом безглузді, а часом – відверто ворожі. Але відповідатиме рівно, спокійно і доброзичливо.


Центральна Рада - революційний парламент України

Російська революція, що почалася в лютому 1917 року, була поштовхом для піднесення національно-визвольного руху українського народу. В Україну звістка про повалення самодержавства прийшла на початку березня 1917 року.

Українські національно-демократичні сили усвідомлювали необхідність консолідації та створення об'єднаного суспільно-політичного центру, і за ініціативою Товариства українських поступовців (ТУП) 4 березня 1917 року утворили Українську Центральну Раду (УЦР). У короткий час УЦР переросла у впливовий представницький орган народної влади.

Обране 7 березня 1917 року керівництво Української Центральної Ради очолив Михайло Грушевський, заступниками голови стали Дмитро Антонович, Д. Дорошенко, Ф. Крижанівський. Важливу роль у діяльності ЦР відіграли Володимир Винниченко, Сергій Єфремов, Борис Мартос, Симон Петлюра та ін. Її членами стали багато відомих українських письменників, істориків, юристів. За переконаннями більшість із них були автономістами-федералістами –  прихильниками автономії України у складі Росії. Частина членів Центральної Ради були самостійниками – прихильниками негайного проголошення незалежності України.

Весь період існування УЦР можна поділити на два етапи:

- автономістський (березень 1917 - січень 1918 р.);

- самостійницький (січень - квітень 1918 р.).

Михайло Грушевський сформулював програму і платформу Української Центральної Ради, основною метою якої було домогтися від Тимчасового уряду визнання і проголошення національно-територіальної автономії України.

Почавши свою діяльність з нечисленної організації, до якої входили відомі діячі українського національно-визвольного руху, Українська Центральна Рада набувала все більшого авторитету і згодом стала, по суті, українським парламентом.

Найважливішим законодавчим актом УЦР було схвалення конституції УНР 29 квітня 1918 року, яка стверджувала республіканську форму держави з парламентарно-демократичним режимом. Законодавча влада в УНР мала перевагу над виконавчою. Головним законодавчим органом стверджувались Всенародні Збори України, які обирали Голову Всенародних Зборів.

29 квітня 1918 року за підтримки німецьких військ в країні відбувся переворот, який проголосив генерала П. Скоропадського гетьманом Української Держави. Своєю грамотою гетьман Скоропадський розпустив УЦР і Малу Раду, а видані ними закони скасував.

image003Українська Центральна Рада: документи і матеріали: У 2 т. / Нац. акад. наук України, Ін-т історії України. – К.: Наук. думка, 1996. – (Пам'ятки історії України. Сер. V. Джерела новітньої історії). Т. 1: 4 березня – 9 грудня 1917 р. / упоряд. В. Ф. Верстюк [та ін.]; відп. ред. В. А. Смолій [та ін.]. – К.: [б.в.], 1996. – 589 с.

У першому томі збірника подаються протоколи засідань і сесій Української Центральної ради й Малої ради, а також протоколи Генерального секретаріату. Публікуються I, II, III Універсали, постанови, меморандуми, законопроекти, декларації, звернення, циркуляри – всього 250 документів УЦР, датованих 4 березня – 9 грудня 1917 року.

image005Кучерук О. «Українська Центральна Рада: історія будинку». – К.: Вид-во  «Manufacturer, 2010. – 130 с.

Автор книги  О. Кучерук  на основі документів, періодики, архіву архітектора П.Альошина дослідив історію київського будинку по вулиці Володимирській, 57, в якому у 1917-1918 роках працював перший український парламент – Українська Центральна Рада. Книга містить велику кількість ілюстрацій, зокрема понад сто портретів членів Центральної Ради. Значна частина фотографій публікуються вперше. Видання розраховане на широкий читацький загал.

 

image007Верстюк В.Ф.  Українська Центральна Рада: Навчальний посібник. – К.: Вид-во «Заповіт», 1997. – 344 с.

Пропонований навчальний посібник — один з перших, в якому робиться спроба системно викласти історію Центральної Ради — лідера українського національно-визвольного руху 1917 року, ініціатора й організатора проголошення Української Народної Республіки. Діяльність Центральної Ради була короткою в часі, але надзвичайно складною, насиченою подіями, позначеною важливими для нашої держави політичними здобутками і втратами. 

Висвітлюються основні напрями діяльності УЦР, вміщуються її найголовніші документи. В окремому розділі подається хроніка найважливіших подій.

image008

Копиленко О.Л. «Сто днів» Центральної Ради. – К.: Вид-во «Україна», 1992. – 204 с.

Ця книга присвячена недовгій добі Центральної Ради, яка лишила непересічний слід в українській історії. Автор послідовно, на основі документів висвітлює ще донедавна "заборонені" питання : що стало передумовою виникнення першого Українського уряду, яким були його політико-правові принципи, до чого він прагнув і чиї інтереси захищав?

image010Єрмолаєв В.М. Вищі представницькі органи влади в Україні (історико-правове дослідження): Монографія. – Х.: Право, 2005. – 272 с.

Монографія висвітлює витоки народовладдя і представницької влади на Русі, сеймовий досвід українства у вищих представницьких установах Литви і Польщі, Австрії та Австро-Угорщини, Державній думі царської Росії на основі першоджерел (літописів, хронік, опублікованих у XIX — на початку XX ст. архівних матеріалів тощо), праць видатних істориків минулого та сучасних дослідників.

Автор аналізує виборче законодавство, склад представницьких органів влади, їх компетенцію, функції та порядок роботи, формулює узагальнюючі висновки. Особлива увага в монографії приділена історії вищих представницьких органів доби національно-визвольних змагань 1917-1920 рр. Досліджується і висвітлюється досвід першого вітчизняного тимчасового парламенту – Української Центральної Ради (представництво, порядок формування та структура, функції і повноваження, законотворення, процедура роботи), виборча система, склад та законодавча діяльність Конгресу трудового народу (1919 р.), УН Ради ЗУНР, системи радянських вищих представницьких органів.

image012 Гриценко А.П. Діяльність українських організацій на теренах Росії за добу Української Центральної Ради / Ін-т історії України НАН України. – К., 1999. – 63 с.

У цьому випуску автор робить певний крок на шляху висвітлення важливого і практично не дослідженого питання про розгортання руху за національне відродження серед українців в місцях їх компактного проживання на теренах колишньої Російської імперії. Особлива увага приділяється з'ясуванню впливу на цей процес утворення і діяльності Української Центральної Ради, налагодження зв'язків з численними українськими організаціями Росії.

image014Українська революція і державність (1917-1920 рр.): наук.-бібліогр. вид. / НАН України, Нац. б-ка ім. В. І. Вернадського; редкол.: О. С. Онищенко (голова) та ін.; наук. ред. В. Ю. Омельчук; уклад.: А. Л. Панова, В. Ф. Солдатенко, Л. В. Бєляєва, В. С. Гоїнець, Л. В. Лісовська, О. А. Смиченко. – К., 2001. – 808 c.

Науково-бібліографічне видання «Українська революція і державність (1917-1920 рр.)» є першою спробою зібрати й узагальнити друковані праці, бібліографічними засобами представити доробок з теми. До видання ввійшли книги, брошури, автореферати дисертацій, статті з журналів, збірників, тези наукових конференцій, рецензії, депоновані рукописи за 1917-2000 рр. українською й російськими мовами. Мета покажчика – донести до дослідників, усіх, хто займається вивченням історії України, необхідну історіографічну й джерелознавчу інформацію.

image016Верстюк В. Ф. Діячі Укpаїнської Центpальної Ради: бiблiогp. довід. / В. Ф. Верстюк, Т. С. Осташко; НАН України. – К.: [б. в.], 1998. – 255 c.

У довіднику подаються стисла характеристика діяльності Української Центральної Ради та біографії її діячів. Уміщено також списки членів Ради, її органів і структур, хронологію найважливіших подій 1917-1918 рр. та бібліографію.

image018Журавський В.С. Становлення і розвиток українського парламентаризму (теоретичні та організаційно-правові проблеми). – К.: Парлам. вид-во, 2002. – 344 с.

У монографії досліджуються теоретичні та організаційно-правові проблеми становлення і розвитку українського парламентаризму від найдавніших часів до сучасності, від найпростіших форм представницького правління до формування Верховної Ради України на демократичних засадах.

image020Нагаєвський І. Історія Української держави двадцятого століття / І. Нагаєвський. – К.: Укр. письменник, 1993. – 413с.

Книга доктора Ісидора Нагаєвського, написана в еміграції, висвітлює події в Україні часів Центральної ради, Гетьманату, Директорії (1917-1921 рр.). На основі документів, свідчень сучасників, на тлі тогочасних подій в Європі автор розгортає картину боротьби за державність України в усій її складності і суперечливості

4536452Перші уряди України: Становлення виконавчої влади у 1917-1920 роках.  – К.: 2007. – 36с.

Ця брошура допоможе широкому колу громадян ознайомитися з унікальними архівними матеріалами перших урядів України 1917-1920 років. Видання присвячено 90-річчю з часу утворення першого уряду України та висвітлює діяльність урядів Української Центральної Ради, Української Держави гетьмана Скоропадського, Української Народної Республіки періоду Директорії, більшовицької влади, Західноукраїнської Народної Республіки, Криму.

image022Єфремов С. О. Початок нової доби: радівська публіцистика: березень-серпень 1917 / С. О. Єфремов;  упоряд., прим. і вступ. ст. М. І. Цимбалюк. – К.: Просвіта, 2011. – 381 с.

У книзі зібрані відомим публіцистом Миколою Цимбалюком розпорошені по багатьох виданнях звернення, резолюції, відгуки, ухвали, застереження, нариси-роздуми видатного нашого державотворця Сергія Єфремова. Кожен вигук, кинутий Сергієм Єфремовим у розвихрену Україну на початку ХХ ст. не втратив своєї сили значущості нині.

image024Реєнт О. Розвиток парламентаризму в Україні / Ін-т історії України НАН України. – К., 2005. – 125 с.

Брошура присвячена висвітленню актуальних проблем розвитку парламентаризму в Україні. Особлива увага приділена дослідженню витоків українського парламентаризму, новим підходам до вивчення соціального призначення українського парламентаризму, його місце і роль у конституційній системі країни. Узагальнено досвід роботи, а також конституційно-правовий статус парламенту – Верховної Ради України, вивчено її основні функції й повноваження, структуру і склад, конституційно-правові відносини Верховної Ради України з органами виконавчої та судової влади.

 
Конституція України - Основний Закон держави 
 
image00328червня 1996 року о 9 годині 18 хвилин після 24-годинної безперервної роботи Верховна Рада прийняла і ввела в дію Конституцію України.

Процес створення нового Основного Закону держави розпочався 16 липня 1990 року. В цей день Верховна Рада УРСР прийняла Декларацію про державний суверенітет України.

В Декларації було введено сучасну назву держави – Україна, проголошено поняття "національна держава", "самовизначення української нації", підкреслювалась приналежність до народу України (єдиного джерела державної влади) громадян усіх національностей.

1 липня 1992 року Верховна Рада ухвалила Постанову про винесення підготовленого проекту нової Конституції на всенародне обговорення.

Як перехідний документ у червні 1995 року було підписано Конституційний договір між Верховною Радою України та Президентом України "Про основні засади діяльності державної влади і місцевого самоврядування в Україні до прийняття нової Конституції".

Нарешті 28 червня 1996 року Конституція України була прийнята...

Конституція України наголошує на абсолютній цінності людини, її житті і здоров’ї, честі й гідності, недоторканності та безпеки. Основний Закон держави є визначальним чинником забезпечення державного суверенітету нашої країни, консолідації суспільства, створення належних умов для самореалізації особистості.

image005Конституція України : Прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 черв. 1996 р. станом на 1 жовтня. 2011р. – Х.: Фактор, 2011. – 128 с.

Конституція – це основний закон держави, в якому регламентуються найважливіші з погляду держави відносини у сфері державного устрою, організації й функціонування органів держави, правового статусу особи. У книзі наведено Конституцію України, прийняту на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року, норми дії якої як Основного Закону України мають найвищу юридичну силу. Текст Конституції (українською та російською мовами) наведено станом на 1 жовтня 2011 року.

image007Конституція України. Науково-практичний коментар / редкол. В.Я. Тацій (голова редкол.), О.В. Петришин (відпр. секретар), Ю.Г. Барабаш та інш.; Нац. акад. прав. наук України – 2-ге вид., переробл. і допов. – Х.: Право, 2011. – 1128 с.

Науково-практичний коментар Конституції України підготовлено на основі сучасних досягнень юриспруденції, новітніх державно-правових доктрин з урахуванням практики Конституційного Суду України, Європейського суду з прав людини та 15-річного досвіду застосування Конституції України.До складу авторського колективу ввійшли провідні вітчизняні науковці, академіки та члени-кореспонденти Національної академії правових наук України, народні депутати України, керівники центральних органів законодавчої, виконавчої та судової влади, правоохоронних органів.

 

image009Пилип Орлик. Конституція, маніфести та літературна спадщина. Вибр. Твори. /Упорядкування і примітки Мирослава Трофимука і Валерія Шевчука. – К.: 2006. – 736 с.

У книзі наведені тексти Конституції 1710 р., політичні маніфести гетьмана Орлика, частина його епістолярію, переклади на українську мову текстів двох поетичних збірок. Особливістю видання є факсимільне відтворення унікатів оригінальних творів Пилипа Орлика: збірки „Alcides Rossiyski…” (1695), присвяченої Іванові Мазепі, та епіталамія „Hippomenes sarmacki…”, написаного з приводу шлюбу племінника Івана Мазепи Івана Обидовського та Ганни Кочубеївни – представників двох чільних родів Гетьманату. Крім того, у книзі поміщено післямову – частину дисертаційного дослідження Олександри Трофимук („Літературна спадщина Пилипа Орлика доеміграційного періоду”, 1996), де докладно проаналізовано ідеї і стилістику текстів Конституції 1710 р. та обох збірок гетьмана.

 

image011Корогод Г.І. Перша Конституція України. Пилип Орлик і його діяльність в еміграції: Навчальний посібник. – Суми: ВТД "Університетська книга", 2008. – 124 с.

У посібнику розглянуті питання виникнення першої української політичної еміграції, появи Конституції України 1710 року, а також намагання Пилипа Орлика створити коаліцію європейських держав з метою звільнення України з-під впливу Росії.

 

 

Голибард Є. Конституція image013Української Республіки: проект за громадською  ініціативою / Є. Голибард. – К.: "Фенікс", 2014. – 160 с.

Чи можна Конституцію, діючу в Україні від 28 червня 1996 року, вважати Основним Законом, та ще й Законом прямої дії? Чи зміст відповідає вимогам розвитку Української Нації та Української Держави? Ці та інші питання давно стоять перед українським суспільством, проте досі мало хто брався їх системно і відповідально розглядати й давати на них відповіді. Тому автор і учасники підготовки цього матеріалу сподіваються, що представлена нова Конституція – Конституція Української республіки знайде розуміння і необхідну підтримку читача.

 

image015«Пакти і Конституції» Української козацької держави: (до 300-річчя укладення) / упоряд.: М. С. Трофимук, Т. В. Чухліб. — Л.: Світ, 2011. — 440 с.

У виданні відтворено тексти оригіналу та відомих на сьогодні списків «Пактів і Конституцій законів і вольностей Війська Запорозького», укладених 1710 року під Бендерами між обраним на гетьманську булаву Пилипом Орликом, з одного боку, та генеральною старшиною й козацтвом — з іншого; наведено їх переклади українською, англійською, німецькою, польською, російською та французькою мовами. Публікація цієї визначної пам’ятки вітчизняної політико-правової думки раннього нового часу супроводжується археографічною передмовою, лінгвістичним аналізом, науковим коментарем, а також репринтним відтворенням спеціального дослідження Миколи Василенка (1929), у якому міститься ґрунтовний історико-юридичний аналіз

джерела.

image017Шаповал В.М. Історія Основного Закону. Конституційний процес в Україні у 1990-1996 роках / В. М. Шаповал, А. В. Корнєєв. – Х.: Фоліо, 2011. – 111с.

Становлення незалежної України як конституційної держави – основоположна мета у суспільній політико-правовій свідомості, програмне завдання демократичних партій, і це завдання вирішувалось у процесі створення принципово нового Основного Закону нашої держави.

 

image019Чехович С.Б. Конституція України: (з офіційними тлумаченнями Конституційного Суду України). – К.: Ліра-К, 2005. – 96 с.

Пропоноване видання укладене з урахуванням багаторічної практики Конституційного Суду України щодо офіційного тлумачення окремих положень Конституції України.

 

 

 

  

image021

Томенко М. Історія української Конституції: Навчальний посібник. – К.: Освіта, 2009. – 464 с.

У книзі зібрано та проаналізовано конституційно-державні акти України з найдавніших часів до сьогодення. Структура книги побудована відповідно до наявних проектів конституцій та конституційних актів, що регулювали суспільно-політичне життя на українських теренах, починаючи з козацької доби. Автор намагався дослідити усі наявні проекти конституції, щоб продемонструвати цілісну картину зародження та розвитку традицій українського конституціоналізму.

 

image023

Томенко М.В. Конституційний процес як пошук стратегічних пріоритетів України: Монографія / М. В. Томенко. – К.: ВПЦ "Київський університет", 2010. – 299 с.

Монографія присвячена актуальним питанням сучасного політичного конституціоналізму. Розглядаються етапи становлення конститу-ціоналізму крізь призму пошуку стратегічних пріоритетів України, основні категорії і складові політологічного аналізу конституційних процесів.

 

image025Конституції і конституційні акти України. Історія і сучасність: До 15-річчя Конституції України і 20-ї річниці незалежності України. / НАН України; Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького / За ред. Ю.С. Шемшученка. – К.: Юридична думка, 2011. – 328 с.

У збірнику вміщені у хронологічному порядку тексти чинної Конституції України та усіх інших українських конституцій і найважливіших актів конституційного характеру. Збірник стане в пригоді державним службовцям і науковцям, викладачам, студентам і учням, усім, хто цікавиться історією української державності та українського конституціоналізму.

image027Кармазін Ю.А. Конституція, яку ми захищаємо: Виступи народного депутата України на пленарних засіданнях Конституційного Суду України у зв'язку з прийнятими рішеннями / Ю. А. Кармазін. – К.: "Логос", 2011. – 203 с.

Оригінальна праця народного депутата України Ю.А. Кармазіна складається з його виступів при розгляді справ у Конституційному Суді України. Автор ставив за мету відобразити законодавчу діяльність парламенту, що має відповідати принципу конституційності.

 

image029Конституційна реформа в Україні: у пошуках політичного балансу. – К.: "Лікей", 2011. – 44 с.

Дане дослідження продовжує серію аналітичних розвідок з актуальних проблем конституцієтворення в Україні, започаткованих проектами неурядових аналітичних центрів – Школи політичної аналітики, Українського незалежного центру політичних досліджень та Комітету виборців України у 2007 році.

 

 

image031Якою могла бути українська Конституція: Проекти громадянського суспільства/ За заг. ред. Н.В. Линник; УНЦПД. – К.: "Лікей", 2008. – 64 с.

У дослідженні зроблено спробу представити читачеві бачення основних напрямків та механізмів здійснення конституційної реформи, запропонованих експертним середовищем і політичними партіями протягом 1990-2008 рр., ініціювати широку громадську дискусію навколо нагальних питань українського конституцієтворення.

    

image033

Скрипнюк, О. В. Конституція України та її функції: проблеми теорії та практики реалізації: до десятої річниці прийняття Конституції України / О. В. Скрипнюк; відп. ред. В. М. Литвин; Акад. прав. наук України. –  К.: Акад. прав. наук України, 2005. – 167 с.

Монографія присвячена дослідженню ролі Конституції України та системному аналізу її функцій у сучасному державно-правовому та суспільному розвитку. 

  

image035Конституційні права, свободи і обов`язки людини і громадянина в Україні / Ю. С. Шемшученко [та ін.]; ред. Ю. С. Шемшученко; Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України. – К.: Юридична думка, 2008. – 251 c.

У книзі розкривається сутність і зміст конституційно-правового статусу людини і громадянина в Україні. Проаналізовано основні права, свободи і обов’язки, висвітлено механізми їх забезпечення.

 

 

image037Основи конституційного права України: підручник / М. І. Козюбра [та ін.]; ред. В. В. Копейчиков; Державний український педагогічний ун-т ім. М. П. Драгоманова. – К.: Юрінком, 1997.  – 208 с.

У підручнику розкриваються соціально-правова природа конституції, її специфіка як акта прямої дії. Дається системне висвітлення конституційних положень, визначаються правові поняття та терміни. Структурно підручник побудовано за змістом Конституції України. В ньому чітко розмежовуються логічні зв’язки, відслідковується система конституційних стримань та противаг, конкретизуються питання прав, свобод та  обов’язків людини та громадянина, проведення виборів та референдумів, роз’яснюється компетенція органів державної влади, органів місцевого самоврядування та правосуддя.

 

image039Наливайко Л.Р. Тлумачний термінологічний словник з конституційного права / Л. Р. Наливайко, М. В. Беляєва; Уклад.: Л.Р. Наливайко, М.В. Беляєва. – К.: "Хай-Тек Прес", 2013. – 408 с. Тлумачний термінологічний словник підготовлено на основі Конституції України, законів та інших нормативно-правових актів України, енциклопедичних і наукових довідкових видань з урахуванням останніх законодавчих змін і новітніх досягнень вітчизняної та зарубіжної науки конституційного права.


«Раною злочинно-непростимою

ятриться Чорнобиль Україні»

Чорнобильський вітер по душах мете,

Чорнобильський пил на роки опадає,

Годинник життя безупинно іде,

Лиш пам'ять, лиш пам'ять усе пам’ятає.

Олена Матушек

Аварія, що сталася на Чорнобильській атомній станції в квітні 1986 року, стала найдраматичнішою та найважчою за своїми наслідками катастрофою в сучасній історії. Вона зараз впливає на життя мільйонів людей. Усі жахіття й проблеми Чорнобиля знайшли відгук у серцях і творах українських письменників. У перші ж дні після катастрофи на сторінках літературних часописів  зявилися   перші публіцистичні виступи. Згодом вийшли друком твори письменників та поетів, присвячені цій трагічній події.

Чорнобиль – не лише велика трагедія, а й символ безмежної мужності багатьох тисяч наших співвітчизників. Та з роками притуплюється гострота пережитого. Приходять нові покоління, які дедалі менше знають про цю страшну катастрофу. Тим ціннішими є свідчення та спогади безпосередніх учасників тих подій. Вони доходять до нас у книгах, мемуарах, дослідженнях, публікаціях журналістів, фотокореспондентів, документальних фільмах.

 

image001Алексієвич, С. Чорнобиль: Хроніка майбутнього / Світлана Алексієвич; пер. і післямова О. Забужко. – К.: Факт, 1998. – 194 с. 

Книга відомої білоруської письменниці, лауреата Нобелівської премії 2015 року – це художньо-документальне дослідження  психологічних і гуманітарних наслідків Чорнобильської катастрофи.

У викладі матеріалу Світлана Алексієвич відважно вийшла за межі «совкового» і «чорнобильського канону», вона утримується від «власної правди» щодо цієї  події.

Видання складається з трьох розділів: «Самотній людський голос», «Вінець творіння», «Завороженість печаллю», кожен з яких містить монологи – мікроновели, записані зі слів молодих вдів, людей різних поколінь і професій, яких торкнувся «Чорнобиль».

 

image002Алексиевич, С. Чорнобыльская  молитва / Светлана Алексиевич. – К.: Час, 2015. – 304 с.

Головній техногенній катастрофі XX століття присвячена четверта книга знаменитого художньо-документального циклу «Голоси Утопії» Світлани Алексієвич, лауреата Нобелівської премії з літератури 2015 року «за багатоголосну творчість – пам'ятник страждання і мужності в наш час».

«Збіглися дві катастрофи: космічна – Чорнобиль, і соціальна – пішов під воду величезний соціалістичний материк. І ця, друга аварія, затьмарила космічну, тому що вона нам ближча і зрозуміліша. Те, що сталося в Чорнобилі, - вперше на землі, і ми – перші люди, які пережили це».

 

 

image003Гейл, Р. Останнє попередження: Спадщина Чорнобиля / Роберт Гейл, Томас Маузер: докум. повість; пер. з англ. В. Романця; післямова Д. Гродзинського. –  К.: Молодь, 1989. –  160 с.: іл.

Автор книги – лікар і вчений, професор медицини Каліфорнійського університету в Лос-Анджелесі, голова Міжнародної організації з пересаджування кісткового мозку, Роберт Гейл, передає свої знання та досвід в лікуванні потерпілих.

Книга – багатопланова. Містить стислу розповідь про події на Чорнобильській АЕС, міркування автора про вплив випромінювань на живу клітину, а також розповідь про його особисту участь у лікуванні потерпілих.

 

 

image004 Даєн, Л. А. Чорнобиль – трава гірка: докум. повість / Л. А. Даєн: [для серед. та ст. шк. віку]; худож. Ю. С. Ботнар. – К.: Веселка, 1988. – 176 с.: іл.

У книзі розповідається про Героя Радянського Союзу, начальника воєнізованої пожежної частини Чорнобильської АЕС Леоніда Петровича Телятникова і його товаришів-пожежників, які в екстремальних умовах погасили пожежу на атомній станції.

 

 

 

 

 

image005Загреба, М. Пропусти Чорнобиль крізь серце [Ізоматеріал]: фотокнига / Михайло Загреба. – К.: Спалах, 2002. – 120 с.: іл.

Ця фотокнига – данина пам’яті журналіста, ліквідатора, учасника історико-культурної експедиції Мінчорнобиля України Михайла Загреби.

Захоплива розповідь про мальовничий древній поліський край, убитий радіацією, примушує читача поглянути на чорнобильську катастрофу не тільки як на техногенну, але й під іншим кутом зору – гуманітарним, і замислитись над тим, що ми втратили в історичному, культурному, природничому та мистецькому значеннях: до аварії на Поліссі зберігалися, як ніде в Україні, найдавніші звичаї, традиції культури та побуту слов’ян. Правдиву, емоційну оповідь Михайла Загреби ілюструють його фотографії – адже автор відомий як талановитий фотожурналіст.

 

image006

Карпан, Н. В. Чернобыль. Месть мирного атома. Ч.1: Ист. обзор процесса развития атомной науки и техники / Н. В. Карпан. – К.: ЧП «Кантри Лайф», 2005. – 567 с.

У книзі директора експертних програм Всеукраїнської чорнобильської партії представлено реальну історію розвитку атомної науки і техніки, від створення атомної бомби до аварії на ЧАЕС, а  також документи, спогади, свідчення людей, які займались «прирученням» енергії «мирного» атома.

Видання складається з ХVI частин: «Історія створення атомної бомби», «Атомний комплекс СРСР», «Хто підірвав ЧАЕС», «Чорнобильський суд», «Чорнобиль, як показник якості влади» тощо. Містить детальний опис вибуху на четвертому енергоблоці Чорнобильської станції.

 

image007Ковалевская, Л. Чернобыль «ДСП» / Л. Ковалевская. – К.: Абрис, 1995. – 328 с.

Ця книга – незалежне розслідування злочину під назвою «Чорнобиль» документально і фактично підтверджує аналіз проблем ядерного насильства, такого що має транснаціональний характер. Усі використані у книзі документи мають гриф «Секретно». Вперше показано динаміку розвитку чорнобильської ситуації з 1986 року по 1994 рік з використанням статистично достовірних даних радіобіологічних та медичних досліджень.

 

 

 

image008 Медведев, Г. И. Чернобыльская тетрадь: докум. повесть / Г. И. Медведев. – Дніпро, 1990. – 165 с. – (Романи і повісті; № 2).

Книга містить розповідь фахівця-атомника, який деякий час працював на ЧАЕС і відразу після аварії був на місці події. Розкривається багато технічних подробиць, необхідних для розуміння виникнення аварії, тайни бюрократичних відносин. Йдеться про пагубний командний режим, порушення гласності до аварії і після неї.

 

 

 

 

image009Черненко, А. Г. Владимир Правик / А. Г. Черненко. – М.: Политиздат, 1988. – 143 с.: ил. – (Когда им было двадцать).

Ця книга про Героя Радянського Союзу, лейтенанта Правіка Володимира Павловича, одного з двадцяти восьми пожежників Чорнобиля, які прийняли на себе перший удар на четвертому блоці атомної електростанції.

Видання розповідає про дитинство В.П. Правіка, роки його навчання в Черкаському пожежно-технічному училищі. Представлено документальні свідчення родичів і друзів героя, а також його фотографії.

 

 

image010Паскевич, С. Вишневский Д. Чернобыль. Реальний мир  / Сергей Паскевич, Денис Вишневский. – М.: Эксмо, 2010. – 224 с.

Найправдивіша і при цьому найнезвичайніша книга про чорнобильську зону.Реальний світ без прикрас сенсаційно цікавіше вигаданого.Автори, які постійно мешкають в Чорнобильській зоні  і вивчають природу явищ, що у ній відбуваються, розкривають перед читачем межі аномальної зони з абсолютно нового кута.Хто і як там живе, що росте і як гине, навіщо приїжджають сталкери і чому їх розділяють на ігроманів та здобувачів. Це – невигадані історії закритої зони.

 

 

 

image011Сирота, Л.  Припятский синдром / Любовь Сирота. – Полтава: ООО «АСМИ», 2009. – 38 с.

Ця книга чекала свого часу 15 років. Все почалося зі сценарію художнього фільму «Як врятувати тебе, сину?», за яким на початку дев'яностих на київській кіностудії Довженка планувалися зйомки двосерійного фільму. На жаль, кіно не вдалося зняти у зв'язку з кризою в країні і на студії. Однак сценарій залишився і пізніше трансформувався в практично автобіографічну кіноповість про події в Прип'яті 26-27 квітня 1986 року, про евакуацію, про долі близьких і друзів автора –  прип’ятчанки Любові Сироти. Книга видана силами і за кошти самих прип'ятчан.

 

image012Чернобыль. Зона отчуждения: сборник статей / Сост. О. Криштопа. – Х.: Клуб Сімейного Дозвілля, 2011. – 320 с.

25 років тому світ здригнувся від звістки про Чорнобильську катастрофу.Довгий час, правда про аварію на ЧАЕС та її наслідки замовчувалася, але тепер інформаційні бар'єри пали.У цій книзі зібрані матеріали про причини аварії, службових і журналістських розслідуваннях, загадкові явища та корупційних схемах, породжених катастрофою.

 

 

 

 

image013Чернобыль: последствия катастрофы для человека и природы. – 3-е изд., доп. и перераб. – К.: Универсариум, 2011. – 592 с.

Найбільш повний в світовій літературі огляд медичних, екологічних та біологічних досліджень за наслідками Чорнобильської катастрофи для населення і природи. Розглянуто методологічні підходи до виявлення впливу Чорнобильського забруднення.

 

 

 

 

image014Біль і тривоги Чорнобиля  / упоряд. Ю.В. Сафонов.  – К.: Вид - во Київправда,  2006.  –  288 с.: іл.

Ця книга – колективна розповідь про найбільшу техногенну катастрофу в історії людства, з часу якої минуло вже багато років. Автори, що були безпосередніми свідками і учасниками ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, діляться своїми спогадами про тривожні для України й усього світу дні весни і літа 1986-го року.

 

 

 

 

image015Вірина Л.А.  Тієї вогняної ночі: Чорнобильська оповідь / Лідія Вірина.  –  К.: Молодь, 1989.  –  192 с.: іл.

            У книзі розповідається про лейтенанта пожежної частини – Володимира Правика, якому за подвиг під час ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС посмертно надано звання Героя Радянського Союзу.

 

 

 

 

 

 

image016 25 років Чорнобильської катастрофи. Безпека майбутнього: Національна доповідь України / Ред. кол.: В.І. Балога, В.І. Холоша, О.М. Євдін та ін.; Міністерство надзвичайних ситуацій України. – К. : Вид-во КІМ, 2011. – 356 с.

    Національна доповідь підбиває підсумки роботи з подолання наслідків Чорнобильської катастрофи за 25 років, а також містить рекомендації та висновки щодо безпеки ядерної енергетики на майбутнє.

 

 

 

image017 Барановська Н. Чорнобильська трагедія / Н. Барановська; Ін-т історії України НАН України. – К.: Ін-т історії НАН України, 2011. – 254 с.

    У формі історичних нарисів, із залученням широкого кола джерел, робота висвітлює суспільно-політичні та науково-технічні передумови аварії на 4-му енергоблоці Чорнобильської атомної електростанції, яка сталась 26 квітня 1986 року, розкриває початкові зусилля з її мінімізації та інформаційну ситуацію в країні, яка привела до падіння довіри суспільства до влади.

 

 

 

image018Скляров В.Ф. Завтра был Чернобыль. Заметки очевидца: док. повесть / Виталий Скляров. – М.: Родина, 1993.  –  256  с.

   Ще одна книга про Чорнобиль. Її написала людина, що пройшла всі найнебезпечніші дні у тієї межі, яка могла стати фатальною. Пише професіонал, міністр. Висновок автора про збитковість АЕС, підкріплений разючими фактами, охолодить багато гарячих голів завзятих захисників плутонієвого виробництва та атомної бомби.

 

 

 

 

image019Чернобыльский репортаж: [Фотоальбом] / худ. сост.: Н.Д. Еремченко, Ю.Г. Новиков; спец. фотосъемка: И. Ф. Костин, В.А. Зуфаров.  – М.: Планета, 1988. –  154 с.: ил.

Безлюдні села Чорнобильського району, спустіла Прип'ять, по вулицях якої лише зрідка проїжджають патрульні машини з посиленим радіаційним захистом, тваринницькі ферми з наглухо закритими воротами... А вздовж доріг, що ведуть до Чорнобиля – принишклі сади, поля, ліси… У цьому фотоальбомі розміщено ще багато фотографій, які свідчать про страшні наслідки Чорнобильської катастрофи.

 

 

 

image020 Щербак Ю.М. Чорнобиль: док. повість / Юрій Щербак. – К.:  Дніпро,  1989.  –  223 с.

Герої повісті – реальні люди: пожежники, вчені, робітники, військовослужбовці, іноземці. Об’єднала цих, досі не знайомих людей, подія, що приголомшила світ – аварія на Чорнобильській АЕС. Письменник розкриває подробиці аварії, аналізує факти, вчинки фізиків, медиків, авіаторів, персоналу АЕС. При цьому він особливу увагу зосереджує на причинах, які призвели до вибуху четвертого реактора.

 

 

 

 

image021 Чорнобиль – поруч. Ейфорія. Катастрофа. Подолання. Пустка. Пам’ять [Фотоальбом]  /  ред. Б. Патон.  –  К.:  Дніпро,  2000. –  199 с.

З фотодокументами про найстрашнішу техногенну катастрофу ХХ століття, про трагедію Чорнобильської АЕС і її жахливі наслідки, Ви зможете ознайомитися, переглянувши цей фотоальбом.

 

 

 

 

 

image022 Чорнобиль. Дні випробувань: Книга свідчень / упоряд. В.Г. Шкода.  –  К.: Рад. письменник, 1987. – 470 с.

Ця книга – збірник документальних, публіцистичних і художніх творів письменників і журналістів, котрі розповідають про те, як спільно, натхнений «чуттям єдиної родини», долав український народ тяжкі наслідки аварії на ЧАЕС, мужньо і самовіддано боровся з грізними силами атома, що вийшли з під контролю.


«Згуртувавшись, вони прокрутили колесо історії»

Їх назвали Небесною Сотнею – українців, які загинули в Києві на Майдані, вулицях Грушевського та Інститутській. Гинули за честь, за волю, за право бути Українцем і за свою Батьківщину. Героїчна сотня, зробивши перший крок, журавлиним ключем полинула у вирій вічності, ставши нашими Ангелами-Охоронцями на небі.  Українські Ангели загинули за правду, свободу, незалежність своєї держави, і ціною жертовності показали, що наш український дух є незламним, а народ – нескореним. Безумовно, жодного з нас події, що відбувалися впродовж тих місяців, не залишили байдужими. Тяжкий шлях уже позаду, але емоції й спогади завжди житимуть у наших серцях. Ці декілька місяців назавжди переписали сторінки історії України.   
    Ми на порозі нових змін, нового майбутнього. Але якою ціною? Своїми спогадами й емоціями поділилися письменники, поети та прості люди, які стали очевидцями подій Євромайдану. 
      Не забуваймо Героїв…
    До вашої уваги надаємо бібліографічний список літератури, де людям варто їх почитати, особливо юнацькій аудиторії та молоді.

image002 Березовец Т. Анексія. Острів Крим. Хроніки гібридної війни / Тарас Березовец. – К.: Брайт Букс, 2015. – 584с.

    У книзі аналізуються механізми та технології так званої «гібридної війни», розв’язаної військами Російської Федерації («зеленими чоловічками») на території АР Крим. Окремо досліджується розвідувальна та інформаційно-пропагандистська операція російських спецслужб, яка дозволила підготувати анексію Криму, починаючи з 1991 року. Твір містить велику кількість документів та фото, які є доказами злочинного характеру окупації півострова.

    Книга у хронологічному порядку охоплює період з 18 лютого 2014 року – початку масових розстрілів на Майдані Незалежності за участі російських спецслужб – і закінчуючи 18 березня 2014, коли Крим і Севастополь було офіційно анексовано та включено до переліку суб'єктів Російської Федерації. «Анексія: острів Крим» містить ексклюзивні свідчення, надані спеціально для цієї книги українськими, російськими і міжнародними політиками та військовими, експертами, журналістами, активістами, які стали очевидцями окупації.

 

image006

image004Борітеся - поборете!: Поезія революції / Уклад. О. М. Уліщенко – К.: Виват, 2014. – 96с. 

 

До книги увійшли вірші поетів різних поколінь, поєднаних однією ідеєю – боротьбою за незалежність, свободу і соборність України. Поетичні рядки сповнені туги за полеглими в нерівному бою, і разом з тим, світлої віри в перемогу, нездоланність нашого народу. Світлини з Майдану проникливо відтворюють усю палітру буремних протистоянь.

image008

Виноградов О. Слово Майдана / Олег Виноградов. – Київ: Корбуш, 2014. – 528с.: іл. 

У книзі зібрано сто оповідань учасників і очевидців подій, що сталися на Майдані Незалежності в Києві з листопада 2013 по лютий 2014 року. Спогади представників майже всіх служб, підрозділів, напрямків і рухів Майдану нададуть можливість дізнатися всю правду про революційний Майдан, а також зрозуміти думки, надії і вчинки тих, хто ціною власного життя відстоював честь України і гідність свого народу. Всі оповідання - цікаві, відверті, емоційні і по-своєму унікальні. Кожен майданівський день, кожну подію, кожен штурм герої книги бачили по-різному.

 image010Гук Н. Євромайдан : [звичайні герої] / Наталя Гук. – К.: Брайт Стар Паблішинг, 2015. – 144с.

 

Це збірка розповідей про звичайних і водночас неймовірних людей, які створили революцію 2013 – 2014 років. Тут усього потрошку: долання меж і страхів, шалена любов до Батьківщини, рішучість діяти, бажання залишити нащадкам єдину та квітучу Україну, переосмислення буття й відкриття нового себе, сміливість відстоювати свободу, перемога над байдужістю, буденні дива. Але основа всіх подій єдина – прагнення змінити світ на краще та віра, яка не знає слова «неможливо».

                

image012

Демид М. Каміння Майдану/Михайло і Климентія Демид – Львів: Свічадо, 2014. – 280с. 

   Авторами книги є Михайло і Климентія Димиди – батько і донька, представники двох поколінь, яких об’єднала Революція гідності. «Каміння Майдану» – це книга про Євромайдан, яка написана кров’ю і молитвами, вказавши Європі та всьому світу саму ідею Європи, де гідність людини понад усе». о. Василь Рудейко один з тих, хто написав передмову до книги, а також, як і о. Михайло, був капеланом Майдану.
   Сама книга містить 85 проповідей-роздумів о. Михайла. Як розповів сам о. Михайло «це роздумування про те, що діється крізь призму Євангелія». А також 450 фотографій Климентії з її коментарями до них. Під час Євромайдану дівчина була одним із адміністраторів групи в соціальній мережі, де ділилася як новинами про те, що відбувається в Києві, так і своїми роздумами про це.

image014

Загребельний І. Майдан. Хроніки недореволюції/Іван Загребельний – Дніпропетровськ: Арт-Прес, 2014. – 95с. 

Автор не просто досліджує джерела і перипетії Майдану, а передусім оцінює їх зі світоглядних позицій націоналізму, аналізує глибину націотворчих, культурологічних процесів, які стимулювала революція.

 

image016

Залевский В. Не умолкай, Майдан, не умолкай!: революція гідності очима херсонця: [поезія] / Виктор Залевский. – Чернівці: Букрек, 2014. – 103 с.: іл.

 

«Не умолкай, Майдан, не умолкай» - перша поетична збірка українця, херсонця, будівельника за професією та письменника за покликанням Віктора Залевського. У книзі зафіксовано багаторічний творчий доробок автора, а найбільшою літературно-історичною цінністю є цикл віршів, присвячений визвольній боротьбі українського народу протягом листопада

 

image018Євромайдан. Хроніка відчуттів / Упор. Василь Карп’юк. Тарас Прохасько, Іван Ципердюк, Юрій Андрухович, Сергій Жадан, Юрій Винничук. – К.: Дискурсус, 2014. – 151с. 

«Тарас Прохасько здебільшого рефлексує в контексті вічних цінностей, добра і зла, вчинку і стоїчності. А Іван Ципердюк найбільш буквально сприймає ситуацію і найбільше відверто називає речі своїми іменами, де мінімум літературного гриму і максимум щирості», – пояснив Карп’юк. Він додає, що Андрухович у своїх текстах мислить у глобальному контексті, а також описує конкретні ситуації – зокрема стеження за ним, Жадан лишається поетичним, метафоричним і революційним, а Юрій Винничук – нещадно іронічний і саркастичний.
       «По суті, кожен есей – це реакція письменника на ту чи іншу подію. Для того, щоб читач не губився, в кінці видання подається хронологія основних етапів Євромайдану, де можна простежити розвиток, затишшя і піднесення протестів аж до повалення режиму Януковича.
Тексти, які розміщені у книзі, писались від початку Євромайдану в листопаді й публікувалися в періодиці.

 

image020Капустин В. За сценой Майдана / Виктор Капустин. – К.: Саммiт Книга, 2014. – 160с.

 

У книзі «За сценою Майдану» українська Помаранчева революція розглядається як складова частина світового демократичного процесу, аналізуються ключові моменти революцій в інших європейських країнах. Знання історичних закономірностей дозволило автору фактично передбачити Революцію Переваги 2013-2014 років за півроку до її початку.

 

 

image022

  Кошкина С. Майдан. Нерассказанная история/ Соня Кошкина –К.: Брайт Букс, 2015. – 432с.
     Про подвиги рядових українців, завдяки стоїцизму яких стала можлива Революція Переваги, сказано і написано вже чимало. Буде сказано і написано ще більше - вони заслуговують. Однак до виходу цієї книги ми не знали, що відбувалося все три місяці Майдану в кулуарах влади. Влада в широкому сенсі - як в стані представників режиму Януковича, так і тодішньої опозиції.
• Як планували і здійснювали розгін студентів?
• Хто готував бійню на Банковій 1 грудня і спробу розгону Майдану 10 грудня?
• Хто доставив з Росії в Україну «гуманітарний вантаж» - 13 тисяч гранат, які застосовували проти Майдану?
• Який наказ отримали снайпери, виведені на позиції ще 14 февраля?
• Хто розстрілював героїв Небесної сотні, і чому досі не названі винні?

 

image024Курков А. Дневник Майдана /АндрейКурков – Харьков: Фолио, 2015 – 260с.

 

Неважливо як це сталося, але російські війська вторглися на територію України. У ретроспективі історія часто здається нам цілком очевидною. Ведення щоденника дозволяє відобразити ті моменти історії, які вислизають від нас в одну мить. «Щоденник Майдану» Андрія Куркова, опублікований видавничою компанією Harvill Secker і перекладений на англійську мову Семом Тейлером, висвітлює події з 21 листопада 2013 року - ночі перших мітингів на Київському Майдані (Майдан Незалежності) - по 24 квітня 2014 року, коли ситуація в Донбасі вже переростала у війну. Саме в цей момент Курков задається питанням, чи зможе Україна пережити День Перемоги 9 травня?

 

image026Майдан і церква: Хроніка подій та експертна оцінка / Людмила Филипович, Оксана Горкуша – К.: «Самміт-книга», 2014. 654с. 

Книга орієнтована на всіх українців, чий патріотизм і відповідальність привели їх на Майдан. І на тих, які не зрозуміли намірів і цілей протестуючих. Зараз є можливість звернутися до документів, прочитати їх, переосмислити те, що не вдалося деяким людям в тому революційному вирії. Хочемо нагадати віруючим українцям, що саме їх віра надала сили не тільки їм, а й тим, хто був поруч, захистити свій демократичний вибір, свою людську гідність. Книга про Церкви, про духовників, які виявилися зі своїм народом. Нам хотілося показати, що суспільство позитивно оцінило їхню присутність на Майдані. Завдяки зусиллям священиків люди вивчили тексти молитов та духовного гімну — це дуже позитивні речі. Мирна толерантна спрямованість Майдану фактично відкрила природу українців, показала, що ми не є силовиками, які всім заламують руки. Правильно зазначив Михайло Паночко, сказавши, що «Майдан вивів людей з радянського минулого. Але чи вийшов з нас радянський союз?»

 

image028Мухарський А. Майдан. (R) Еволюція Духу / Антін Мухарський. – К.: Наш Формат, 2014. – 312с. 

     Видання розраховане на коло читачів, яким цікава контраверсійна точка зору на українську історію, політику і культуру. Великий повно кольоровий альманах і книга– це калейдоскоп, в якому зібрані відверті й критичні погляди на Українську революцію 2013-14 рр., емоції без купюр і деталі, що залишились за кадром медіа.

Це все є частиною масштабного мистецько-культурологічного проекту, до якого також входить однойменний документальний фільм, присвячений подвигам рядових бійців, волонтерів, медиків і громадських активістів Майдану. Це видання створене для великої аудиторії і на те, що кожен з нас змінює картину світу, світлину, книгу, яку він бачить.

 

image030Небесна сотня / упоряд. К. Богданович, Х. Бондарева, Ю. Бухтоярова та ін.; упоряд.: О. Трибушна, І. Соломко; передмови Патріарха Філарета, о. Г. Коваленка, о. Святослава; худож.-оформлювач Л. П. Вировець.– Харків: Фоліо, 2014. – 206с. 

Це книга-реквієм. Книга-посвята тим учасникам Революції гідності, які віддали найцінніше — своє життя — заради того, аби Україна та всі ми встали з колін. Щоб почали змінювати свою державу, а наші діти та онуки дістали змогу жити в іншій країні. Герої цієї книги — звичайні люди з різних куточків нашої держави. Вони дуже різні — заробітчани, науковці, підприємці, вчителі… Якби не Майдан, вони б ніколи не зустрілися. Це він об’єднав їх, зробив побратимами та «воїнами світла». Ця книга була написана заради того, аби пам’ять про величезну самопожертву героїв Небесної сотні назавжди залишилася в серцях українців. Вона — німе нагадування всім нам про те, якою ціною ми здобули свободу та новий шанс для своєї країни стати справжньою європейською державою.

 

 

 

image032Пушнова Т. 94 дні. Євромайдан очима ТСН. / Татяна Пушнова; ред. Артем Чех. – К.: Основи, 2014. – 176с.

 

Телевізійні новини живуть недовго, зазвичай вже за кілька годин поступаючись місцем більш актуальним. Проте саме вони найкраще передають дух подій, яким судилося потрапити до підручників історії. У книзі «94 дні. Євромайдан очима ТСН» за матеріалами команди телеканалу відтворюється хронологія подій Революції Гідності. Це видання – колективне бачення журналістів, операторів, редакторів і ведучих ТСН, для кожного з яких Євромайдан став не лише роботою, а й важливою сторінкою життя.

 

image034Рудневич М. Я з Небесної Сотні / Марко Рудневич – К.: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2014. – 182с. 

Герой повісті молодого письменника Марка Рудневича чимось нагадує селінджерівського Голдена Колфілда. 19-річний студент Макс зі Сміли легко й відверто оповідає про своє життя — про навчання, однокурсників, родину, про свою кохану дівчину Іванку, яка вчиться в Києві, а батьки хочуть відіслати її на навчання до Франції... Але стається Майдан, і Макс зі своїм другом-однолітком їде до Києва.
    
Зрештою, це повість про три вирішальні доби на Майдані. Ви згадаєте все, ви ще раз переживете ті тривожні лютневі дні і, мабуть, будете плакати, і ще довго пам’ятатимете простого хлопця зі щирою душею — Макса зі Сміли...

 

image036Юркевич А. Моя революція. Спогади / А. Юркевич. – Тернопіль: - 2015. – 40с. 

Герой Андрій Юркевич – боєць добровольчого батальйону «Айдар». Андрій не повернувся з бойового завдання. Він загинув 5 вересня 2014 року біля села Весела Гора на Луганщині. До 33-річчя загиблого бійця дружина воїна перевидала книгу. У виданні «Моя революція» надруковані спогади Андрія про події київського Майдану і Революції Гідності.
   
Вперше книга Андрія Юркевича «Моя революція» була видана у листопаді 2014 року накладом сто примірників. Вона швидко розійшлася, тому дружина Андрія Христина Юркевич прийняла рішення: видати її знову, але тепер тиражем дві з половиною тисячі. Автор у книзі описав свої відчуття, спогади про Революцію Гідності. Закінчив Андрій працювати над книгою 30 травня, а 16 червня він уже захищав Україну у складі батальйону «Айдар».

 

Додаткова література для ознайомлення

 

  1. Базів В. Армагеддон на Майдані / В. Базів В. – К.: Український пріоритет, 2014. – 160 с.
  2. Бондаренко С. Майдани і магнати / Бондаренко. – К.: Український пріоритет, 2014. – 128 с.
  3. Воронюк Л.Небесна сотня. Антологія майданівських віршів / Л. Воронюк – Чернівці: Букрек, 2014. – 243 с.
  4. Говорить Майдан. Збірка революційної поезії. – К.: Чорнильна хвиля, 2014. – 224 с.
  5. Гук Н. Євромайдан: [Звичайні герої] / Н. Гук – К.: Брайт Букс, 2015. – 354 с.
  6. Дичка Н. Знакове світло Майдану / Н. Дичка. – К.: Смолоскип, 2014. – 48 с.
  7. Завойська Л. Революція гідності / Л. Завойська Л. – К.: Логос, 2015. – 96 с.
  8. Карп'юк В. Євромайдан. Хроніка відчуттів / В.І. Карп'юк. – Брустурів: Дискурсус, 2014. – 151с.
  9. Кокотюха А. Вогняна зима / А.А. Кокотюха А.А. – Харків: Клуб Сімейного Дозвілля, 2015. – 352с.
  10. Літопис самовидців: дев’ять місяців українського спротиву / Автор проекту Оксана Забужко, упорядник Тетяна Терен; передмова Світлани Алексієвич. – К.: Комора, 2014. – 312 с.
  11. Люди Майдану. Хроніка. – К.: Українська прес-група, 2014. – 240 с.
  12. Материнська молитва. Українки – героям Майдану: [поезії]. – К: Наш Формат, 2014. – 71 с.
  13. Медвідь В. Незламні / В. Медвідь. – Луцьк: Твердиня, 2014. – 96 с.
  14. Орлова Ю. 111 дней Майдана: Записки киевлянки / Ю. Орлова. – К.: Дуліби, 2014. – 114 с.
  15. Павличко Д. Вірші з Майдану / Д.В. Павличко – К.: Основи, 2014. – 176 с.
  16. Процюк С. Під крилами великої Матері. Ментальний Майдан / С.В. Процюк С.В. – Брустурів: Дискурсус, 2015. – 240 с.
  17. Розуменко В. Майдан… Хто, якщо не я? / В. Розуменко. – К.: ФО-П Пальцев, 2014. – 592 с.
  18. Руф Ю. Час революції / Ю. Руф. – Львів: Панорама, 2014. – 112с.
  19. Fантомная боль #maidan. – К.: Саммiт Книга, 2014. – 704 с.


«Свої права ти добре знай,

їх шануй і захищай»

28 червня - День Конституції України
Це державне свято щорічно відзначається на честь ухвалення Конституції незалежної України. Основний Закон Держави Україна був ухвалений 28 червня 1996 року на 5-й сесії Верховної Ради України 2-го скликання. Конституція України набула чинності з дня її прийняття.

Прийняття Конституції закріпило правові основи незалежної України, її суверенітет і територіальну цілісність, стало важливим кроком у забезпеченні прав людини та громадянина, сприяло подальшому підвищенню міжнародного авторитету України на світовій арені.
Конституція увійшла в суспільне життя як головний оберіг державності і демократії, гарант незалежності і соборності України. Її найвища юридична сила, верховенство права, політична, економічна та ідеологічна багатоманітність — фундаментальні засади, на яких ґрунтується сьогодення і вибудовується майбутнє українського народу.

 Ваш адвокат при ДТП / [Упор. Лівшиц Д.М.]. – К.: Центр учбової літератури, 2012. – 318 с.

dtp     Ваш адвокат при ДТП - це юридична допомога автомобілістам про:

 - Ситуації на дорогах та їх вирішення

 - Правильну поведінку при ДТП

 - Підвищення юридичних знань автомобілістів

 Ця книга це універсальна пам'ятка для водіїв

*****************************************

zemlya-seloЗемля – село – люди – реформа: зб. аналітичних матеріалів Експертного форуму з питань земельної реформи. – К.: Легальний статус, 2012. – 96 с.

    Метою проекту є активізація громадянського публічного діалогу щодо запровадження ринку землі через організацію та проведення на професійній основі відкритого, доступного та прозорого експертного обговорення мети, засобів та ризиків земельної реформи.

*****************************************

pankozemelreformaТкачук, А. Земля, село, люди: Що думає селянин Панько Цікавий про земельну реформу в Україні / Анатолій Ткачук. – К.: Легальний статус, 2012. – 64 с.

    Ця робота являє собою стислий виклад у доступній, хоч і трохи незвичній, формі міркувань про ринок землі та життя людей у селі.

    Книга розрахована на всі категорії читачів.

*****************************************

ukrkonstТоменко, М.В. Історія української Конституції: навч. посіб. / Микола Томенко. – К.: Освіта, 2009. – 464 с.

     У книзі зібрано та проаналізовано конституційно-державні акти України з найдавніших часів до сьогодення.
Вивчення історії створення та прийняття конституційних документів, а також розвязання в них проблем форми правління й устрою держави, місця особистості, нації та суспільства в системі етичних цінностей стане в пригоді у процесі пошуків подільших шляхів розбудови України як правової, демократичної держави.

*****************************************

ukrainavremyaviboraЄС і Митний союз: цифри і факти.

ЄС і Митний союз в питаннях і відповідях.

ЄС і Митний союз: думки громадян  країни.

Сьогодні ситуація в нашій країні складна і тривожна. Чекають свого рішення безліч нагальних внутрішніх і зовнішніх проблем. Під загрозою не лише суверенітет і територіальна цілісність країни, але і цілісність українського суспільства, міцність міжлюдських і дружніх зв'язків, зрілість всіх нас як громадян. Здавалося б - час думати про інтеграцію України, про вибір між Сходом і Заходом, між ЄС і Митним союзом.

    А між тим, саме тривала невизначеність країни у виборі шляху розвитку - європейського або євразійського, стала однією з причин нинішньої кризової ситуації.



BezpekaЗ метою привернення уваги суспільства, суб’єктів господарювання, громадських організацій до питань охорони праці, запобігання нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням, вшанування пам’яті осіб, які загинули на виробництві та згідно Указу Президента України від 18 серпня 2006 року № 685/2006 щорічно    28 квітня відзначається День охорони праці у Всесвітній день охорони праці. З нагоди Дня охорони праці щороку протягом тижня до 28 квітня включно проводиться Тиждень охорони праці.

    Відповідно до Закону України «Про охорону праці», охорона праці – це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів і засобів, спрямованих на збереження життя, здоров’я і працездатності людини в процесі трудової діяльності.
    Охорона праці відіграє важливу роль, як соціальний чинник, оскільки, якими б вагомими не були виробничі результати, вони не можуть компенсувати людині втраченого здоров'я, а тим більше життя – те і інше дається тільки один раз.
    Ідея проведення Всесвітнього дня охорони праці бере початок від Дня пам’яті загиблих працівників, уперше проведеного американськими та канадськими трудящими в 1989 році в пам’ять про працівників, які загинули та отримали травму на виробництві.
    У цей день більш ніж в ста країнах світу проводяться заходи, спрямовані на привернення уваги громадськості до невирішених проблем охорони праці.

1326593935791Безпека життєдіяльності [Текст]: підручник / Л.Е. Піскунова, В.А. Прилипко, Т.О. Зубок. – Київ: Академія, 2012. – 224 с. 

    У сучасному динамічному світі людина, реалізовуючи свої інтереси і можливості, нерідко наражається на ризики, загрози та небезпеки природного, техногенного і соціального характеру. Немало їх продукує і провокує вона сама. Тому вміння бачити всі аспекти середовища життєдіяльності, запобігати агресивному впливу зовнішніх факторів, деструктивним наслідкам своєї поведінки в екологічних системах і соціальних середовищах — важлива умова благополуччя і здоров’я соціуму. Ці питання становлять предметну і концептуальну основу пропонованого підручника. У ньому розкрито сутність і загальні засади безпеки життєдіяльності, джерела, фактори, особливості небезпек, ризиків, загроз організму і внутрішньому світу людини, способи протидії їм на індивідуальному і суспільному рівнях.
     Адресований студентам вищих навчальних закладів. Прислужиться фахівцям-екологам, психологам, педагогам, усім, хто переймається питаннями безпеки життєдіяльності людини.

4012Гандзюк М.П.

    Основи охорони праці [Текст]: підручник / М.П. Гандзюк, Є.П. Желібо, М.О. Халімовський; за ред. М.П. Гандзюка. — 4-е вид. — К.: Каравела, 2008. — 384 с.

    Підручник складено відповідно до типової програми нормативної дисципліни "Основи охорони праці". Крім загальнообов'язкових питань, розглядаються соціальні та економічні аспекти охорони праці, включено новий розділ "Фізіологія та психологія праці", відомості про охорону праці користувачів персональних комп'ютерів. Також наведені норми та правила безпеки іонізуючих, неіонізуючих та лазерних випромінювань, що утворюються під час роботи різних фізичних та електричних приладів та установок. Останній розділ присвячений вивченню питань надання першої долікарської допомоги потерпілим при нещасних випадках та в екстремальних ситуаціях.

     Даний підручник створений відповідно до типової програми з нормативної дисципліни "Основи охорони праці", яка була затверджена Міністерством освіти України 31 липня 1997 року, і розрахований на вивчення цієї дисципліни студентами загально-інженерних, економічних, педагогічних та різних гуманітарних спеціальностей вищих закладів освіти України. Він також може бути корисним для широкого загалу інженерію-технічних працівників різних галузей промисловості.

hjh

*Геврик Є. О.
    Охорона праці [Текст]: навч. посіб.  / Є.О. Геврик. - К. :Ельга, Ніка-Центр, 2003. - 279 с.

    Методологічною основою посібника "Гігієна праці на виробництві" є основні положення та вимоги Закону України "Про охорону праці", Закону України "Про забезпечення санітарного й епідеміологічного благополуччя населення", а також питання в галузі фізіології та медицини. Посібник складено з позицій сучасних наукових вимог у відповідності до програми курсу "Охорона праці", де питома вага питань припадає на безпечні умови та гігієну праці і виробничу санітарію. Розглянуті як фізіологічні основи трудового процесу й правові основи, так і конкретні вимоги з гігієни праці та виробничої санітарії, реалізація яких на практиці сприяє поліпшенню умов праці, підвищенню її продуктивності, запобіганню професійних захворювань та виробничого травматизму, а також методика визначення економічної ефективності заходів щодо покращання умов праці на виробництві. У посібнику зроблено акцент на соціально-гігієнічні та лікувально-профілактичні заходи, що сприяють їх забезпеченню. Навчальний посібник написано у відповідності до програми, затвердженої Міністерством освіти й науки України.

4010Жидецький В.Ц.
    Основи охорони праці [Текст]: підручник / за заг. ред. В.Ц. Жидецького. — 3-тє вид., перероб. і доп. — Львів: УАД, 2008. — 336 с.

    В навчальному посібнику, написаному відповідно до програми нормативної дисципліни "Основи охорони праці" для вищих закладів освіти, затвердженої Міністерством освіти України, наведені основні відомості щодо правових та організаційних питань, основ фізіології, гігієни праці та виробничої санітарії, основ техніки безпеки та пожежної безпеки. Окрім того, автори вирішили за доцільне розглянути в посібнику низку важливих, на їх думку, питань, що не ввійшли до вищезгаданої програми курсу: фінансування охорони праці, індивідуальні засоби захисту, знаки безпеки, системи опалення, гігієнічна класифікація праці та інші. В кінці посібника дано перелік основних законодавчих та нормативних актів з охорони праці, рекомендованих при вивченні курсу. Зміст посібника відображає сучасний стан законодавчої та нормативної бази охорони праці, що постійно вдосконалюється та доповнюється, а також результати досліджень, проведених останнім часом.

  opac-image*Чирва Ю.О.
    Безпека життєдіяльності [Текст]: навчальний посібник / Ю. О. Чирва, О. С. Баб'як. - К. : Атіка, 2001. - 304 c.

    Завданням посібника є теоретична і практична підготовка студентів до забезпечення здорових та безпечних умов життєдіяльності людини в оточуючому середовищі як у природному так і у виробничому.
З цією метою в посібнику висвітлені загальні питання функціонування життєдіяльності, взаємовпливу людини на навколишнє природне середовище та середовища на людину, визначені наслідки негативного впливу на людину небезпечних, шкідливих та вражаючих факторів, принципи їх нормування, правові та організаційні основи забезпечення безпеки життєдіяльності тощо.
При підготовці посібника, керуючись основними положеннями Концепції та навчальної програми з безпеки життєдіяльності, було дещо розширено коло питань, що зазначаються в цих документах.

werfg*Ярошевська В.М.

     Безпека життєдіяльності [Текст]: підручник / В. М. Ярошевська. – Київ : Професіонал, 2004. – 560 с.

    У підручнику розглядаються аспекти фізіологічних та психологічних властивостей люини, психофізіологія життєдіяльності та шляхи оптимізації життєзабезпечення людини. Викладено характеристики антропогенних змін довкілля, джерел потенційної небезпеки, та наслідки їх впливу на життєдіяльність.

     Вперше викладено закони, пов’язані з безпекою життєдіяльності. Обґрунтовано актуальність посиленої уваги до особистої, екологічної, виробничої і побутової безпеки. Описано методи та способи захисту від небезпечних впливів та надзвичайних ситуацій, що трапляються у повсякденному житті.

* Журнал "Безпека життєдіяльності"

bjd

00b99aaccd7ad7784cd667426cf49126

    Цей журнал висвітлює питання організації безпеки життєдіяльності в навчально-виховних закладах, установах, організаціях. Надає офіційну інформацію Міністерства освіти і науки України та Міністерства надзвичайних ситуацій з питань безпеки життєдіяльності, охорони праці, пожежної та радіаційної безпеки, надзвичайних ситуацій, побутового травматизму.
     На сторінках журналу є багато цікавих рубрик, серед яких:
"Вдосконалення педагогічної майстерності",
"Життя навчальних закладів",
"Методика навчання",

"Теорія ризику",
де кожен викладач зможе знайти оригінальні сценарії проведення уроків, плани-конспекти, майстер-класи, науково-методичні розробки з безпеки життєдіяльності; а також корисні поради з питань особистої безпеки та навколишнього середовища.

 * Журнал "Охорона праці"

    obl-3_2015_obl-2_2015ukr

    Щомісячний всеукраїнський єдиний державний науково-виробничий журнал "Охорона праці" оперативно піднімає питання охорони праці, соціального страхування, профілактики аварійності, виробничого травматизму та професійної захворюваності, освітлює дії державних та суспільних структур, направлені на покращення умов і безпеки праці.

Містить розділи:
"Управління охороною праці", "Безпека праці", "Медицина праці", "Соціальний захист", "Безпека життєдіяльності", "Офіційний розділ", "На допомогу спеціалісту праці".

*Зірочкою позначена література, яку ви можете знайти у нас -

у відділі використання єдиного книжкового фонду

«Центральна Рада – 
революційний парламент України»

Російська революція, що почалася в лютому 1917 року, була поштовхом для піднесення національно-визвольного руху українського народу. В Україну звістка про повалення самодержавства прийшла на початку березня 1917 року.

Українські національно-демократичні сили усвідомлювали необхідність консолідації та створення об'єднаного суспільно-політичного центру, і за ініціативою Товариства українських поступовців (ТУП) 4 березня 1917 року утворили Українську Центральну Раду (УЦР). У короткий час УЦР переросла у впливовий представницький орган народної влади.

Обране 7 березня 1917 року керівництво Української Центральної Ради очолив Михайло Грушевський, заступниками голови стали Дмитро Антонович, Д. Дорошенко, Ф. Крижанівський. Важливу роль у діяльності ЦР відіграли Володимир Винниченко, Сергій Єфремов, Борис Мартос, Симон Петлюра та ін. Її членами стали багато відомих українських письменників, істориків, юристів. За переконаннями більшість із них були автономістами-федералістами –  прихильниками автономії України у складі Росії. Частина членів Центральної Ради були самостійниками – прихильниками негайного проголошення незалежності України.

Весь період існування УЦР можна поділити на два етапи:

- автономістський (березень 1917 - січень 1918 р.);

- самостійницький (січень - квітень 1918 р.).

Михайло Грушевський сформулював програму і платформу Української Центральної Ради, основною метою якої було домогтися від Тимчасового уряду визнання і проголошення національно-територіальної автономії України.

Почавши свою діяльність з нечисленної організації, до якої входили відомі діячі українського національно-визвольного руху, Українська Центральна Рада набувала все більшого авторитету і згодом стала, по суті, українським парламентом.

Найважливішим законодавчим актом УЦР було схвалення конституції УНР 29 квітня 1918 року, яка стверджувала республіканську форму держави з парламентарно-демократичним режимом. Законодавча влада в УНР мала перевагу над виконавчою. Головним законодавчим органом стверджувались Всенародні Збори України, які обирали Голову Всенародних Зборів.

29 квітня 1918 року за підтримки німецьких військ в країні відбувся переворот, який проголосив генерала П. Скоропадського гетьманом Української Держави. Своєю грамотою гетьман Скоропадський розпустив УЦР і Малу Раду, а видані ними закони скасував.

Українська Центральна Рада: документи і матеріали: У 2 т. / Нац. акад. наук України, Ін-т історії України. – К.: Наук. думка, 1996. – (Пам'ятки історії України. Сер. V. Джерела новітньої історії). Т. 1: 4 березня – 9 грудня 1917 р. / упоряд. В. Ф. Верстюк [та ін.]; відп. ред. В. А. Смолій [та ін.]. – К.: [б.в.], 1996. – 589 с.

У першому томі збірника подаються протоколи засідань і сесій Української Центральної ради й Малої ради, а також протоколи Генерального секретаріату. Публікуються I, II, III Універсали, постанови, меморандуми, законопроекти, декларації, звернення, циркуляри – всього 250 документів УЦР, датованих 4 березня – 9 грудня 1917 року.

Кучерук О. «Українська Центральна Рада: історія будинку». – К.: Вид-во  «Manufacturer, 2010. – 130 с.

Автор книги  О. Кучерук  на основі документів, періодики, архіву архітектора П.Альошина дослідив історію київського будинку по вулиці Володимирській, 57, в якому у 1917-1918 роках працював перший український парламент – Українська Центральна Рада. Книга містить велику кількість ілюстрацій, зокрема понад сто портретів членів Центральної Ради. Значна частина фотографій публікуються вперше. Видання розраховане на широкий читацький загал.

Верстюк В.Ф.  Українська Центральна Рада: Навчальний посібник. – К.: Вид-во «Заповіт», 1997. – 344 с.

Пропонований навчальний посібник — один з перших, в якому робиться спроба системно викласти історію Центральної Ради — лідера українського національно-визвольного руху 1917 року, ініціатора й організатора проголошення Української Народної Республіки. Діяльність Центральної Ради була короткою в часі, але надзвичайно складною, насиченою подіями, позначеною важливими для нашої держави політичними здобутками і втратами.

Висвітлюються основні напрями діяльності УЦР, вміщуються її найголовніші документи. В окремому розділі подається хроніка найважливіших подій.

Копиленко О.Л. «Сто днів» Центральної Ради. – К.: Вид-во «Україна», 1992. – 204 с.

Ця книга присвячена недовгій добі Центральної Ради, яка лишила непересічний слід в українській історії. Автор послідовно, на основі документів висвітлює ще донедавна "заборонені" питання : що стало передумовою виникнення першого Українського уряду, яким були його політико-правові принципи, до чого він прагнув і чиї інтереси захищав?

Єрмолаєв В.М. Вищі представницькі органи влади в Україні (історико-правове дослідження): Монографія. – Х.: Право, 2005. – 272 с.

Монографія висвітлює витоки народовладдя і представницької влади на Русі, сеймовий досвід українства у вищих представницьких установах Литви і Польщі, Австрії та Австро-Угорщини, Державній думі царської Росії на основі першоджерел (літописів, хронік, опублікованих у XIX — на початку XX ст. архівних матеріалів тощо), праць видатних істориків минулого та сучасних дослідників.

Автор аналізує виборче законодавство, склад представницьких органів влади, їх компетенцію, функції та порядок роботи, формулює узагальнюючі висновки. Особлива увага в монографії приділена історії вищих представницьких органів доби національно-визвольних змагань 1917-1920 рр. Досліджується і висвітлюється досвід першого вітчизняного тимчасового парламенту – Української Центральної Ради (представництво, порядок формування та структура, функції і повноваження, законотворення, процедура роботи), виборча система, склад та законодавча діяльність Конгресу трудового народу (1919 р.), УН Ради ЗУНР, системи радянських вищих представницьких органів.

 Гриценко А.П. Діяльність українських організацій на теренах Росії за добу Української Центральної Ради / Ін-т історії України НАН України. – К., 1999. – 63 с.

У цьому випуску автор робить певний крок на шляху висвітлення важливого і практично не дослідженого питання про розгортання руху за національне відродження серед українців в місцях їх компактного проживання на теренах колишньої Російської імперії. Особлива увага приділяється з'ясуванню впливу на цей процес утворення і діяльності Української Центральної Ради, налагодження зв'язків з численними українськими організаціями Росії.

Українська революція і державність (1917-1920 рр.): наук.-бібліогр. вид. / НАН України, Нац. б-ка ім. В. І. Вернадського; редкол.: О. С. Онищенко (голова) та ін.; наук. ред. В. Ю. Омельчук; уклад.: А. Л. Панова, В. Ф. Солдатенко, Л. В. Бєляєва, В. С. Гоїнець, Л. В. Лісовська, О. А. Смиченко. – К., 2001. – 808 c.

Науково-бібліографічне видання «Українська революція і державність (1917-1920 рр.)» є першою спробою зібрати й узагальнити друковані праці, бібліографічними засобами представити доробок з теми. До видання ввійшли книги, брошури, автореферати дисертацій, статті з журналів, збірників, тези наукових конференцій, рецензії, депоновані рукописи за 1917-2000 рр. українською й російськими мовами. Мета покажчика – донести до дослідників, усіх, хто займається вивченням історії України, необхідну історіографічну й джерелознавчу інформацію.

Верстюк В. Ф. Діячі Укpаїнської Центpальної Ради: бiблiогp. довід. / В. Ф. Верстюк, Т. С. Осташко; НАН України. – К.: [б. в.], 1998. – 255 c.

У довіднику подаються стисла характеристика діяльності Української Центральної Ради та біографії її діячів. Уміщено також списки членів Ради, її органів і структур, хронологію найважливіших подій 1917-1918 рр. та бібліографію.

Журавський В.С. Становлення і розвиток українського парламентаризму (теоретичні та організаційно-правові проблеми). – К.: Парлам. вид-во, 2002. – 344 с.

У монографії досліджуються теоретичні та організаційно-правові проблеми становлення і розвитку українського парламентаризму від найдавніших часів до сучасності, від найпростіших форм представницького правління до формування Верховної Ради України на демократичних засадах.

Нагаєвський І. Історія Української держави двадцятого століття / І. Нагаєвський. – К.: Укр. письменник, 1993. – 413 с.

Книга доктора Ісидора Нагаєвського, написана в еміграції, висвітлює події в Україні часів Центральної ради, Гетьманату, Директорії (1917-1921 рр.). На основі документів, свідчень сучасників, на тлі тогочасних подій в Європі автор розгортає картину боротьби за державність України в усій її складності і суперечливості

Перші уряди України: Становлення виконавчої влади у 1917-1920 роках.  – К.: 2007. – 36с.

Ця брошура допоможе широкому колу громадян ознайомитися з унікальними архівними матеріалами перших урядів України 1917-1920 років. Видання присвячено 90-річчю з часу утворення першого уряду України та висвітлює діяльність урядів Української Центральної Ради, Української Держави гетьмана Скоропадського, Української Народної Республіки періоду Директорії, більшовицької влади, Західноукраїнської Народної Республіки, Криму.

Єфремов С. О. Початок нової доби: радівська публіцистика: березень-серпень 1917 / С. О. Єфремов;  упоряд., прим. і вступ. ст. М. І. Цимбалюк. – К.: Просвіта, 2011. – 381 с.

У книзі зібрані відомим публіцистом Миколою Цимбалюком розпорошені по багатьох виданнях звернення, резолюції, відгуки, ухвали, застереження, нариси-роздуми видатного нашого державотворця Сергія Єфремова. Кожен вигук, кинутий Сергієм Єфремовим у розвихрену Україну на початку ХХ ст. не втратив своєї сили значущості нині.

Реєнт О. Розвиток парламентаризму в Україні / Ін-т історії України НАН України. – К., 2005. – 125 с.

Брошура присвячена висвітленню актуальних проблем розвитку парламентаризму в Україні. Особлива увага приділена дослідженню витоків українського парламентаризму, новим підходам до вивчення соціального призначення українського парламентаризму, його місце і роль у конституційній системі країни. Узагальнено досвід роботи, а також конституційно-правовий статус парламенту – Верховної Ради України, вивчено її основні функції й повноваження, структуру і склад, конституційно-правові відносини Верховної Ради України з органами виконавчої та судової влади.