Где скачать Joomla? На JooMix.org

Герої Радянського Союзу, уродженці Черкаського району

Брик Григорій Євдокимович

brukНародився 20 листопада 1915 року, в с. Худяки, Черкаського району.
З перших днів Великої Вітчизняної війни воював на Південно-Західному, Сталінградському фронтах. Відзначився при форсуванні р. Одер. Двічі поранений. Нагороджений орденом Вітчизняної війни І і ІІ ступенів, двома орденами Червоної Зірки. Указом Президії Верховної Ради СРСР від 10 квітня 1945 року командиру мінометної роти 42-го гвардійського стрілкового полку 13ї гвардійської стрілкової Полтавської ордена Леніна двічі Червонопрапорної ордена Суворова дивізії гвардії каштану Брику Григорію Євдокимовичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Після демобілізації в 1946 році повернувся в с. Худяки, працював вчи­телем історії Худяківської середньої школи.
Помер 16 лютого 1983 року. Ім'я героя носить одна з вулиць с. Худяки.






Гуриненко Микита Трохимович

gurunenkoНародився в 1916 році в с. Леськи, Черкаського району.
До армії був призваний у грудні 1943 року, у бойових діях приймав участь з січня 1944 року. Воював кулеметником 859-го стрілкового полку 294-ї стрілкової дивізії Черкаської ордена Б. Хмельницького П ступеню. Рядовий.
Відзначився в боях при форсуванні р. Прут. Похований у Румунії в с. Диробець.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 13 вересня 1944 року кулеметнику 859-го стрілкового полку 294-ї стрілкової дивізії Гуриненко Микиті Трохимовичу посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу.







Нездолій Кузьма Павлович

nezdoliyНародився в 1923 року, у с. Кумейки, Черкаського району.
В червні 1941 року направлений Черкаським райвійськкоматом до Ярославського військового училища, яке закінчив у тому ж році. Потім навчався (1942 року) у 2-му Ленінградському військово-піхотному та (1943 року) у Воладимирському військово-піхотному училищі.
Брав участь у боях на Західному фронті, під Москвою і Сталінградом, під Смоленськом і Вітебськом, звільняв Білорусію, Литву, воював у Східній Прусії, потім у Маньчжурії проти японських самураїв.
Нагороджений орденами Червоного Прапора, орденами Вітчизняної війни II ступеня та Червоної Зірки, медалями.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 24 березня 1945 року комсоргу стрілкового батальйону 294-го стрілкового полку 184-ї стрілкової дивізії 5-ї армії 3-го Білоруського фронту, молодшому лейтенанту Нездолію Кузьмі Павловичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Помер у 2010 році.


Запорожець Сергій Степанович

zaporozhetsНародився 25 березня 1923 року у с. Вергуни, Черкаського району.
До армії призваний у грудні 1943 року. Воював на 2-му та 1-му Українських фронтах. Був тяжко поранений. Нагороджений медаллю «За відвагу».
Указом Президії Верховної Ради СРСР від  13 вересня 1944 року мінометнику 861-го стрілкового полку 294-ї стрілкової Черкаської ордена Б. Хмельницького дивізії 52-ї армії, рядовому Запорожцю Сергію Степановичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу.
Помер 3 грудня 2001 року, похований в с. Вергуни.






Небилиця Василь Іванович

nebulutsyaНародився в 1910 році у с. Яснозір'я, Черкаського району.
Був призваний до армії і проходив службу з 1939 по 1940 роки. Знову призваний у червні 1941 року. Нагороджений орденами Вітчизняної війни І ступеня і Червоної Зірки.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 23 жовтня 1943 року за мужність і героїзм, проявлений у боях при форсуванні Дніпра, саперу 178-ї танкової бригади 10-го танкового корпусу 40-ї армії, рядовому Небилиці Василю Івановичу, присвоєне звання Героя Радянського Союзу.
Помер від ран 1 лютого 1945 року.






Сидоренко Марко Лук'янович

sudorenkoНародився в 1915 року у с. Дубіївка.
В армії з 1937 року. На фронті - з травня 1942 року. Воював на Південно-Західному, Карельському, Північно-Західному, Брянському фронтах. Ланка під його командуванням провела 204 бойових вильоти, 58 повітряних боїв, збила 45 літаків противника, він особисто - 11. П'ять разів був поранений.
Нагороджений орденом Червоного Прапора, Вітчизняної війни І ступеня і Червоної Зірки.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 28 вересня 1943 року командиру ланки 66-го гвардійського винищувального авіаполку гвардії лейтенанту Сидоренку Марку Лук'яновичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу.
Життя обірвалось 27 березня 1945 року.





Стрижаченко Олексій Аврамович

struzhachenko2Народився в с. Білозір'я, Черкаського району.
У 1933 - 1935 роках проходив службу в армії. Приймав участь у радянсько-фінській війні  1939 - 1940 роках У Великій Вітчизняній війні воював з серпня 1941 року і до останнього дня.
У 1942 році закінчив Тамбовське кавалерійське училище. Прийшов шлях від командира роти до командира стрілкового полку. Двічі поранений.
Нагороджений орденами Червоного Прапора і Вітчизняної війни II ступеня, медалями.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 19 березня 1944 року командиру батальйону 1118-го стрілкового полку 333-ї Червонопрапорної стрілкової дивізії капітану Стрижаченку Олексію Аврамовичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Помер в 1998 році.




Супрун Василь Якович

suprunНародився 22 березня 1913 року у с. Мошни, Черкаського району.
В 1933 році призваний до армії. В 1937 році закінчив Одеську артшколу і служив там же курсовим командиром. У1938 році поступив до Військової академії ім. Ф. Дзержинського, в 1941 році, після дострокового її закінчення, направлений на фронт командиром артилерійського дивізіону. В боях під Москвою був тяжко поранений.
Не закінчивши лікування вийшов із шпиталю в свій дивізіон і продовжував громити ворога.
Нагороджений чотирма орденами Червоного Прапора, двома - Червоної Зірки, медалями.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 24 березня 1945 року командиру 22-го гвардійського мінометного полку гвардії полковнику Супруну Василю Яковичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Помер у 1996 році.



Тертишний Петро Вакулович

tertushnuyНародився 15 лютого 1899 року у с. Степанки, Черкаського району.
В квітні 1919 року добровольцем вступив до Червоної Армії. Приймав участь у громадянській війні. В 1925 році закінчив Київську об'єднану військову школу, в 1941 році - курси «Выстрел». За 35 років військової служби пройшов бойовий шлях від рядового до генерал-лейтенанта. Командував відділенням, взводом, ротою, був помічником начальника штабу полку.
На фронтах Великої Вітчизняної війни з першого до останнього дня. Займав різні командні пости: від командира полку і дивізії до командира корпуса.
Нагороджений орденом Леніна, чотирма - Червоного Прапора, двома - Кутузова І ступеня, орденами Сувороза II ступеня і Кутузова II ступеня, дев'ятьма медалями, п'ятьма орденами і медалями соціалістичних країн.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 23 жовтня 1943 року командиру 161-ї стрілкової дивізії генерал-майору Тертишному Петру Вакуловичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Помер у 1997 році.



Хоменко Іван Антонович

homenkoНародився 17 лютого 1923 р. в с. Степанки, Черкаського району.
Призваний до армії в серпні 1941 року. В 1942 році закінчив Омське стрілково-кулеметне училище. На війні - з листопада 1942 року. Як командир взводу, батареї, начальник штабу дивізії брав участь у боях на Волховському, Ленінградському, 1-му Білоруському фронтах, пройшов шлях від Ленінграда до Берліна.
Нагороджений орденами Вітчизняної війни І ступеня, «Знак Пошани», «За службу Батьківщині в Збройних Силах СРСР» III ступеня, медалями.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 18 листопада 1944 року командиру батареї 50-го гвардійського мінометного дивізіону 319-го гвардійського мінометного полку гвардії старшому лейтенанту Хоменку Івану Антоновичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Помер у 2006 році.




Чмиренко Микола Романович

tchmurenkoНародився в 1917 року у с. Білозір'я, Черкаського району.
До армії призваний у 1938 році Смілянським райвійськкоматом. Учасник Великої Вітчизняної війни з перших днів. Воював у складі військ ІІІ-го Українського фронту. Двічі поранений. Нагороджений медаллю «За відвагу».Указом Президії Верховної Ради СРСР від 1 листопада 1943 року помічнику командира взводу 496-ї окремої роти 236-ї стрілкової дивізії старшому сержанту Чмиренку Миколі Романовичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу.
Помер від ран 20 листопада 1943 року.










Чорний Ілля Григорович

chornuyНародився 22 серпня 1913 року у с. Березняки, Черкаського району.
До армії призваний у 1940 році Гельмязівським райвійськкоматом. У Великій Вітчизняній війні приймав участь з перших днів.
Воював у складі військ Степного, 2-го Українського фронтів. Нагороджений медалями «За бойові заслуги», «За оборону Сталінграду».
Указом Президії Верховної Ради СРСР від   20 грудня 1943 року понтонеру-мотористу 7-го окремого мотопонтонномостового батальйону 7-ї гвардійської армії Степного фронту єфрейтору Чорному Іллі Григоровичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Помер у 1989 році.








Харченко Михайло Михайлович

harchenkoНародився 13 квітня 1923 року у с. Худяки  Черкаського району — один з 22-х повних кавалерів, нагороджених чотирма орденами Слави, в роки Великої Вітчизняної війни розвідник взводу пішої розвідки 2-го стрілецького полку 50-ї стрілецької дивізії 52-ї армії 2-го Українського фронту, червоноармієць. Нагороджений орденом Леніна, орденом Вітчизняної війни 1-го ступеня, двома орденами Слави 1-го ступеня, орденами Слави 2-го і 3-го ступеня, медалями.
Помер 6 травня 1995 року.