Гордість нашого району

Бондар Іван Іванович

Бондар Іван – заслужений художник України. Народився 01.10.1944 р. в с. Яснозір’я Черкаського району. Мешкає Іван Бондар в с. Мошни. Нині творить в Мошнах та Черкасах, викладає в Черкаському національному університеті ім. Б. Хмельницького, ділячись із молоддю секретами майстерності та своїм світобаченням. з 1985 року Іван Іванович є членом Національної спілки художників України. За роки творчої діяльності Іван Бондар демонстрував безліч персональних виставок в Україні й за кордоном, його картини зберігаються в музеях і галереях, посольстві України в США, Міністерстві культури України, художньому фонді України, Спілці письменників України та включені до фонду урядових подарунків.Значним є доробок художника - понад 2 тисячі робіт, і в кожній відчувається багатство його душі, яку він щедрими барвами виливає на полотно.

Сльота Іван Михайлович

Сльота Іван – народився 3.12.1937 року, в селі Яснозір’я Черкаського району.  Закінчив Одеську консерваторію (1970). Написав багато пісень у співдружності з поетами Василем Юхимовичем,Олександром Богачуком,Іллею Бердником та іншими.
  З 1970 року - художній керівник Поліського державного академічного ансамблю пісні і танцю "Льонок" (м. Житомир),який він відродив заново. Автор пісень, серед яких багато здобули народну славу,зокрема його пісенні шедеври "А льон цвіте", "Моє Полісся голубе" . Їх виконують популярні виконавці в Україні і в світі. Серед них заслужені народні ансамблі пісні і танцю "Льонок" і "Дарничанка". З 1979 року - народний артист УРСР.

Крижанівська Тетяна Миколаївна

Крижанівська Тетяна – народилась 19.09.1957 р. в с. Руська Поляна Черкаського району.
  Актриса, заслужена артистка України (1998 р.). Основні ролі: Дуенья («Дуенья Р.Б. Шерідан»), Ада («Три ідеальні подружжя» А. Касона), Доріс («На той рік у ці самі дні» Б. Слейд), Єлизавета («Марія Стюарт і Єлизавета» Л. Разумовська), Шкандибиха («Лимерівна» Панас Мирний), Ранєвська («Вишневий сад» А. Чехов), дружина Пілата («Варавва» Мішель де Гельдерод).
 Актриса Черкаського академічного обласного українського музично-драматичного театру імені Т.Г.Шевченка.

Стадник Олександр Іванович

Стадник Олександр Іванович - художній керівник народного аматорського ансамблю пісні і танцю «Поляни» СБК с. Руська Поляна, композитор, хормейстер-диригент, фольклорист, народний артист України.
    О.І.Стадник народився 13 січня 1940 року в місті Черкаси. Дитячі та юнацькі роки пройшли в селі Руська Поляна Черкаського району Черкаської області.
  Свою творчу роботу Стадник О.І розпочав у 1957р. після закінчення середньої школи, концертмейстером  Руськополянського народного хору, потім – артист ансамблю пісні і танцю Київського військового округу.
    Після закінчення Київського державного музичного училища імені Глієра він повертається до Руської Поляни ( 1965р.),   де майже 30 років очолює народний самодіяльний етнографічний хор «Поляни», який під його керівництвом стає відомим в Україні та за її межами. В 1979р. закінчує Одеську державну консерваторію ім. А.Нежданової.
  В періоди  1973-75р.р. та 1994-96р.р. Стадник О.І. працює художнім керівником Черкаського державного заслуженого українського народного хору.  Безумовним творчим успіхом стала його робота   художнім керівником створеного ним молодіжного народного ансамблю театралізованої пісні «Березіль» Черкаського кооперативного економіко-правового коледжу. Колектив під його керівництвом здобув заслужене визнання в області та в усій Україні своєю оригінальністю виконання авторських та народних пісень.
   У творчому доробку Олександра Стадника понад 150 творів. Частина з них побачила світ у збірках «Дарую вам пісню», «Батьку мій, лебедю білий», «З Україною в серці», «Калинові передзвони».
  Творча, патріотична діяльність, значний внесок у розвиток національної культури і духовності України О.І.Стадника високо поцінована Українською державою. У 1973р. йому присвоєно почесне звання: «Заслужений артист України», у березні 2004 р. «Народний артист України».

Фуженко Анатолій Семенович

Фуженко Анатолій (1936-1999) - скульптор, Заслужений діяч мистецтв України, уродженець села Свидівок.
Однією з перших найзначніших його робіт була ”Три матері” в Градківці на Кіровоградщині.
Працював над меморіальною композицією, присвяченою пам’яті Данила Георгійовича Нарбута, котра нині встановлена на розі будинку в Черкасах, де жив і творив митець.
Співавторпам’ятника Т.Г. Шевченку, який знаходиться в Москві.
Співавтор спорудження меморіалу на військовому кладовищі в Мелітополі.
Співавтор меморіалу загиблим воїнам у Волочиську.
Працював над образом Нестора-Літописця, автора уславленої “Повісті минулих літ”.
Створив оригінальні меморіальні дошки визначним майстрам слова П.Тичині, В.Сосюрі, С.Скляренку.
Працював над монументом на честь героїв антифеодального селянсько - козацького повстання в Україні, що ввійшло в історію під назвою Коліївщини та ін.

Негода Микола Тодосійович

Негода Микола Тодосійович (1928- 2008). Народився в селі Бузуків  Черкаського району. Автор поетичних збірок: «Ростуть сини»(1955 р.), «Зерно на долині» (1981р.), «Промовляють очі» (1985), «Степом, степом» (1988), «Чорний біль» (1994), «Спекотне літо» (2003); драматичної поеми «Гетьман» (1995); романів: «Холодний Яр» (1971), «Отаман Мамай» (1997р.); оповідань «Пиріжки з пасльоном» (1998р.); документальних повістей та нарисів: «Галина Буркацька» (1960), «Говоритиму з віками» (1977 р.), «Данило Нарбут» (1996). На слова поета написана популярна пісня-реквієм «Степом, степом», пісні: «Летять білі чайки», «Земле моя, земле», «Над колискою сина», «За полем розлогим», «Чигиринська дума», «Діброво зелена». Два ордени «Знак Пошани», орден Вітчизняної війни 2-го ступеня, дев’ять медалей. Лауреат обласної комсомольської премії імені Олега Кошового, обласної літературно-публіцистичної премії «Берег надії» імені Василя Симоненка (1996 р.), почесне звання «Заслужений працівник мистецтв України» (2003 р.).

Шапошник Микола Данилович

Шапошник Микола Данилович (1934 р. - 2009).  Народився в селі Леськи Черкаського району. 1963-1968 рр. – режисер народного театру, м. Ватутіне;   1968-1975 рр. – журналіст черкаських газет «Серп і Молот», «Молодь Черкащини»; 1976 р. – керівник гурту «Козак Мамай», лауреат багатьох всеукраїнських та міжнародних фестивалів. Є членом національної Спілки письменників та Спілки журналістів України, автор 17 книжок гумору, понад 300 пісень. Має козацьке звання генерал-осаул, радник гетьмана України з питань культури і духовності. Почесне звання «Заслужений працівник культури України» (1995р.), два Хрести Українського козацтва (з мечами).

Плашкевич Микола Васильович

    Плашкевич Микола – народився 30.09.1947 р. в с. Червона Слобода Черкаського району.1973-1986 рр. – викладач музично-педагогічного факультету Вінницького педінституту, муз. керівник народного самодіяльного ансамблю пісні і танцю «Веснянка» цього ж інституту; 1986-1996 рр. – художній керівник народного ансамблю пісні і танцю «Славутич» Палацу культури «Дружба народів» м. Черкаси; 1996-2001 рр. – диригент Черкаського державного народного хору;    2001-2003 рр. – хормейстер ОЦНТ, народного самодіяльного хору «Славутич». Самодіяльний композитор, автор багатьох обробок українських народних пісень. Почесне звання «Заслужений працівник культури України» (1991р.).